Як і в “довгому 17 столітті”, для Європи нашою основною конкурентною пропозицією є армія
Зараз можемо це обговорювати, але іншого варіанту не знайшов.
Аграрний сектор? Так, агросектор в Європі отримує субсидії і має державний захист.
Високі технології? Можливо, згодом, коли підвищимо відсоток осіб з інженерною освітою до 20% серед тих, хто має вищу освіту. І зможемо їх утримати.
Континентальний курорт? Можливо, тут ми змагатимемося з Туреччиною в галузі пластичної хірургії. Деякі сфери, де ми є лідерами, я б хотів би зменшити. Наприклад, зменшив би нашу частку на ринку сурогатного материнства — це не найкраща сфера, де, за деякими даними, на Україну припадає 1/4 ринку, з яких 2/3 — в тіні.
Отже.
На фоні дискусій про повоєнне майбутнє пропоную саме в цьому контексті переосмислити поняття козацтва в сучасних, ринкових умовах.
Читайте також: Розстріл на Корсунщині: синдром Рембо крокуватиме країною?
У “довгому 17 столітті” козаки мали право на “честь” (див. М. Попович, “Філософія свободи”) — частину трофеїв. І “вольності”.
Що таке в 21-му столітті вольності? Право на знижений податок.
Наприклад, ветеран війни звільняється від податків на 5 років, учасник бойових дій — на 10 років, за певні бойові нагороди та медаль “За поранення” — довічне звільнення від податків. І відповідно ранжування податків для підприємств з певним відсотком таких ветеранів.
Тоді пільги для ветеранів вже позбудуться відтінку сумних черг пенсіонерів у соціальних службах. Фактично, вони стануть привілеями — як у козацькі часи. Ідея про заміну пільг на привілеї не є моєю — вже бачила на фейсбуці.
У підсумку бачимо, що зросте конкурентоспроможність учасників війни, які вже кілька років як вибули з невидимих ігор ринку. Підприємства будуть зацікавлені наймати персонал з ветеранів, оскільки це буде вигідно.
Зрозуміло, що податкову політику в цілому потрібно переглядати в бік спрощення. Будучи прихильником держави загального добробуту, розумію, що “шведську модель” чи іншу просто не зможемо реалізувати.
Потрібно, щоб інвестор бачив більшу маржу, працюючи з нами, а не з умовною Польщею, де тепер можна найняти таких же українців. Ну, прямо як у “довгому 17 столітті”.
Джерело
Про автора.Петро Охотін, політолог, боєць ЗСУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.