Офіси податкових консультантів викликають питання – що не так з новою ініціативою – аналіз
Євген Курілов
Офіси з консультування
Державна податкова служба України 8 вересня 2025 року відкрила мережу із 20 регіональних офісів податкових консультантів для підтримки платників податків в обласних центрах країни та Києві (далі — мережа або офіси). У кожному офісі шість і більше фахівців. Усього до роботи офісів залучено 1,5 тисячі податківців.
На форумі «TAX & BUSINESS TALKS — A2B FORUM», що відбувся у листопаді, через два місяці після створення мережі, заступник голови ДПС Сергій Лисеюк повідомив, що за час роботи офісами податкових консультантів надано понад 16 тис. консультацій.
Отже, за розрахунками виходить:
- близько 348 консультацій у середньому надаються за один робочий день усією мережею офісів;
- 5,3 консультації (5–6) за місяць, який налічує 23 робочі дні, надає один із 1,5 тисячі консультантів.
Бізнес йде в “тінь”: податкова буде посилювати контроль
Виходячи з цих показників, читач може самостійно оцінити ефективність діяльності мережі офісів. Я не вважаю, що вони є свідченням результативності. Навпаки, такий підхід до використання особового складу та інших ресурсів (приміщення, ремонт, оснащення робочих місць, подальші витрати на функціонування) важко назвати державницьким. Тож хотілося б мати інформацію щодо витрат ДПС на запровадження та подальше функціонування офісів.
Цікаво, що під час згаданого форуму Сергій Лисеюк зазначив, що офіси надають консультації безкоштовно. Таке твердження демонструє загальну помилкову філософію наших держслужбовців. Більшість із них не усвідомлює, що їхня діяльність оплачується платниками податків і не є безкоштовною, принаймні для держави.
Зроблене за державні кошти не є безкоштовним. Кожний держслужбовець має пам’ятати відоме висловлювання Маргарет Тетчер: «Не буває ніяких державних грошей, є тільки кошти платників податків».
У нашому випадку, згідно з дашбордом Мінфіну про середню зарплату працівників державних органів за вересень 2025 року, середня зарплата посадової особи Державної податкової служби України становила 63,9 тис. грн, а фактична чисельність працівників ДПС — 19 842 особи.
Тобто ДПС виявилася спроможною в один момент і без істотних проблем для інших своїх функціональних обов’язків направити відразу 7,6% працівників на діяльність мережі офісів? І всі із 1,5 тисячі свіжепризначених консультантів цих офісів здатні надавати якісні консультації? Це викликає чимало питань щодо ефективності діяльності служби.
Існуючі форми надання консультацій і роз’яснень ДПС
Створення Державною податковою службою мережі офісів можна вважати визнанням недостатньої ефективності законодавчо закріплених і протягом тривалого часу застосовуваних механізмів надання індивідуальних та узагальнюючих податкових консультацій (далі — ІПК та УПК відповідно). Але ж вони чітко передбачені Податковим кодексом України та є офіційними роз’ясненнями, що мають юридичний статус і регулюються відповідними юстованими наказами Мінфіну. Саме такі консультації можуть використовуватися платниками податків для захисту своїх інтересів із урахуванням положень ПКУ, у тому числі в судовому порядку. У консультацій мережі офісів такий статус і можливості відсутні.
Єдиний реєстр ІПК ведеться та оприлюднюється на окремому порталі у відкритому доступі з квітня 2017 року. Так, до цього реєстру було внесено: 4990 ІПК — за 2023 рік; 6031 — за 2024-й і вже 5852 — за січень—жовтень 2025 року.
Вісімнадцять років тому постановою КМУ від 15.08.2007 №1049 було створено Інформаційно-довідковий департамент у структурі центрального податкового органу, який донині функціонує у складі ДПС (далі — ІДД ДПС). Давно діє і відповідний контакт-центр служби.
Наприкінці 2013 року на вебсайті служби також було створено Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), функціонування якого, а також ведення єдиної бази (реєстру) ІПК забезпечує ІДД ДПС.
До підготовки індивідуальних та узагальнюючих податкових консультацій, відповідей ЗІРу Інформаційно-довідковий департамент залучає інші структурні підрозділи ДПС. Питання якості таких консультацій є темою окремої публікації, але консультації офісів точно не будуть кращими за письмові консультації, які підписуються керівництвом ДПС (ІПК) або затверджуються наказами Мінфіну (УПК).
До речі, замість створення мережі офісів із 1,5 тисячі податкових консультантів було б краще, аби ДПС забезпечила реальне підвищення рівня якості, змістовності, повноти та конкретності ІПК і разом із Мінфіном повернулася до практики надання УПК. Останніми роками Мінфін і ДПС невідомо чому, але фактично відмовилися від такого законодавчо визначеного інструменту надання консультацій із поширених питань, як узагальнюючі податкові консультації. Тим самим змушуючи дедалі нових платників податків із року в рік продукувати численні запити на надання індивідуальних податкових консультацій з одних і тих самих питань.
У квітні 2023 року ДПС на своєму вебпорталі додатково створила для платників податків окремий розділ «Онлайн-навчання».
Також усі роки своєї діяльності податковий орган України застосовував такі інструменти для надання роз’яснень як своїм посадовим особам, так і платникам податків: листи-роз’яснення, спрямовані до територіальних органів ДПС із дорученнями щодо обов’язкового доведення їхнього змісту до платників податків; інформаційні листи та роз’яснення з окремих питань, що розміщуються на вебпорталі ДПС.
Керівництво ДПС останніми роками постійно вчасно та невчасно згадує, що одними з основних пріоритетів відомства є цифровізація та зменшення кількості контактів посадових осіб органів ДПС із платниками податків. Але, хоч як парадоксально, замість удосконалення та наповнення реальним змістом і користю для платників податків таких давно існуючих електронних інструментів, як Єдиний реєстр ІПК, ЗІР, розділ «Онлайн-навчання», вирішило виділити відразу 1,5 тисячі фахівців та інші значні ресурси на запровадження мережі офісів.
***
На стратегічному рівні ДПС спільно із Мінфіном має системно вживати заходів щодо підвищення якості податкового законодавства, підзаконних актів, змістовності та компетентності комунікацій із платниками податків, а також їхнього навчання. Кінцева мета такого комплексу заходів — зменшення самої потреби платників податків у зверненні за наданнями численних роз’яснень. Податківці мають завчасно (проактивно) надавати та поширювати офіційні консультації та роз’яснення, а не пасивно очікувати і роками однаково реагувати на одні й ті самі запити платників податків.
Змістовна комунікація та якісне постійне навчання, особливо на етапі нововведень, мають бути пріоритетом податківців. І не останнє в умовах війни — державні органи повинні жорстко підходити до обґрунтування своїх витрат, враховуючи наявні альтернативні можливості ефективнішого використання обмежених ресурсів.