Україна готується до літніх атак на системи водопостачання. Зона особливого ризику – водозабірні вузли, від яких залежать цілі населені пункти. У разі їх пошкодження можливі локальні водні кризи та обмеження в подачі води.
Як в Україні готуються до можливих надзвичайних ситуацій і які міста можуть опинитися під загрозою – в матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Читайте також: Підготовка до зими під питанням: чому Україні може не вистачити газу, грошей і електрики
Основні моменти:
- Росія влітку може атакувати об’єкти водопостачання. У зоні ризику 10 великих міст України в прифронтових і південно-східних регіонах.
- Метою ударів можуть стати об’єкти забору води. Загроза для системи очищення і розподілу є меншою.
- Пошкодження одного водозабору може залишити без води ціле населений пункт.
- На випадок надзвичайних ситуацій готують мобільні водокачки та обмеження в подачі води.
- Захист об’єктів водопостачання буде посилено – військові вже розглядають варіанти.
- У довгостроковій перспективі можливий перехід до резервних систем водопостачання за моделлю “множинних джерел”.
Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України Росія готує новий серйозний удар. Цього разу під загрозою можуть опинитися системи водопостачання. Володимир Зеленський ще на початку березня повідомив про таку ймовірність.
“На літо Росія готує нову хвилю, буде бити по інфраструктурі, логістиці і по воді, водопостачанню. Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою”, – зазначив президент України.
Читайте також: Росія вдарила КАБами по Печенізькій дамбі – критично важливому об’єкту
Що в особливій зоні ризику
Основні елементи системи: водозабір, очищення і розподіл води (водопроводи).
Водоочищення навряд чи піддасться серйозним обстрілам. Це не призведе до масштабного негативного ефекту для росіян. Навіть якщо вода в кранах буде гіршої якості, вона все ще залишиться придатною для використання в господарських цілях і для роботи каналізації. А підвезення питної води можна буде організувати.
Вивести з ладу системи водорозподілу, які розташовані під землею, складно. Це розгалужена мережа трубопроводів і насосних станцій, пошкодження яких може призвести лише до локальних проблем на окремих ділянках системи.
Основною метою росіян, зазначив співрозмовник видання в держструктурах, можуть стати об’єкти системи водозабору. У кожному населеному пункті вони різні.
Джерелом води можуть бути річки та іноді підземні свердловини. Але переважно в українських населених пунктах є один водозабір. Лише в деяких великих містах функціонують кілька вузлів для забору води.
Це означає, що виведення з ладу одного об’єкта може призвести до припинення водопостачання цілого населеного пункту.
Наприклад, відновлення водогону, який було зруйновано в Миколаєві ще 2022 року, тривало кілька років і коштувало понад 6 млрд гривень. Централізоване водопостачання міста вдалося налагодити лише наприкінці 2025 року.
Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира також вважає, що цілями противника насамперед можуть бути об’єкти водозабору, а також насосні станції.
“Насоси складно знайти (для заміни), а ремонт займе тижні”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Основна вразливість водних мереж – відсутність резервних систем забору води, які могли б стати реальною альтернативою на випадок руйнування діючої системи.
“У нас часто працює одна система забору. Але навіть там, де є резервна, вона знаходиться фактично в одному приміщенні з основною – буквально за пару метрів. Поруч і два насоси – основний і резервний, і дві лінії передач (для роботи насосів – ред.). Якщо буде потрапляння, то відразу зруйнується все“, – зазначив Шира.
Зараз, за інформацією видання, опрацьовується питання встановлення в населених пунктах альтернативних водозаборів. Але їхнє будівництво та введення в експлуатацію практично неможливі до літа – для цього потрібно від 9 до 12 місяців.
Як варіант розглядається використання мобільних станцій водозабору – грубо кажучи, мобільних водокачок. Вони зможуть пересуватися по водоймі, звідки береться вода, в райони, де стаціонарні станції будуть виведені з ладу.
“Взимку ми використовували мобільні генератори. За такою ж логікою ми хочемо зробити і з водою. Зрозуміло, що ми возитимемо не воду, а обладнання, яке переміщатиметься річками і працюватиме як альтернативний водозабір”, – зазначив співрозмовник видання.
Частину обладнання для таких станцій вже контрактують, частину виробляють в Україні. На сьогодні можна говорити мінімум про 6 станцій. Вони будуть досить високої потужності – 100-300 тисяч кубометрів на добу.
Це достатньо для середніх обласних центрів – Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця, Полтава. Для Києва, Одеси, Львова однієї установки не вистачить.
Мобільні водокачки можна буде запустити в роботу значно швидше, ніж нові стаціонарні водозабірні об’єкти.
“Ці станції будуть використовуватися у важких обставинах протягом короткого часу. Це буде тимчасове водопостачання. Безумовно, у таких випадках можуть бути деякі незручності”, – сказав джерело.
Графіки подачі води
У разі пошкодження водозаборів, навіть за наявності альтернативного джерела, графіків подачі води уникнути не вдасться. Саме це співрозмовник видання і називає тимчасовими незручностями.
Уся система водопостачання децентралізована. Це означає, що немає єдиного оператора, як, наприклад, “Укренерго” в системі електропостачання, який би регулював подачу води.
Система водопостачання – це винятково компетенція місцевої влади, тож саме вони й встановлюватимуть режим водопостачання.
В основній зоні ризику 10 областей: Луганська, Донецька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Київ теж у зоні ризику.
“Усі 2000 кілометрів нашого кордону з ворогом, безумовно, найбільш уразливі”, – зазначив співрозмовник.
Фінансування підготовки до літа
Витрати на всі роботи з підготовки водопостачальної інфраструктури до можливих обстрілів закладені в регіональні плани стійкості.
Читайте також: Зеленський затвердив плани стійкості для міст і регіонів: у Києва окремий дедлайн
Загалом затверджено 28 проєктів у водній сфері.
“Але це не в кожній області. Є області, де чотири проєкти, а деякі взагалі не подавали проєкти. Це регіони ближче до Західної України”, – зазначив співрозмовник.
Фінансування проєктів планують проводити в рамках загального пакета планів стійкості – разом із відновленням енергетичних об’єктів.
На прифронтових територіях 10% коштів на ці плани виділятиме місцева влада і 90% з бюджету, на решті пропорція 20/80. У Київській області фінансування буде 50/50.
Київ, за інформацією видання, усі проєкти відновлення щодо автономії та резервного живлення повинен буде фінансувати самостійно.
З бюджетними коштами для відновлення досі немає ясності. Влада сподівалася на кредитні кошти від Євросоюзу. Але ЄС поки що не дав згоди використати кредит на відновлення.
Читайте також: Кредит ЄС не піде на відновлення енергетики: Шмигаль розповів, де братимуть кошти
Можливо, переговори з Брюсселем на цю тему будуть продовжені. Володимир Зеленський розраховує, що частину грошей усе-таки можна буде використати для відновлення та захисту інфраструктури.
Про фінансування підготовки до літа турбуються і в регіонах. Для фінансування збереження систем централізованого водопостачання та водовідведення громадам необхідно погасити борги водоканалам за різницю в тарифах, зазначила в коментарі РБК-Україна радник голови Асоціації міст України (АМУ) Оксана Продан.
З 2021 року тарифи на водопостачання та водовідведення для населення не підвищуються, з 1 квітня громадам (крім тих, що в зоні активних бойових дій) заборонили купувати газ за пільговою ціною.
З огляду на те, що водо- і теплопостачання забезпечуються муніципалітетами одночасно, в АМУ вважають, що держава має відшкодувати борг за різницею в тарифах, який уже перевищує 72 млрд гривень, зазначила Продан.
Захист інфраструктури
Захист об’єктів водопостачання буде таким же, як і енергетичних. Це фізичний захист мішками з піском, габіонами та будівництво бетонних захисних споруд. Також посилиться захист ППО. Ця тема ще з початку року опрацьовується з українськими військовими.
Що стосується конкретних стратегічних об’єктів у районі столиці, то Київське водосховище, за словами співрозмовника видання, досить захищене.
“Можна сказати, що водосховище захищене досить непогано. Обстрілами його дуже складно зруйнувати”, – зазначив джерело.
Щодо Бортницької станції аерації, зазначив співрозмовник, опрацьовуються три варіанти розвитку подій. Щоправда, деталей він не повідомив. Але запевнив, що всі вони не стануть критичними для населення.
Станція є найбільшою очисною спорудою стічних вод в Україні.
“Для населення проблеми не будуть критичними (від обстрілів – ред.), але для екології, звичайно, можуть бути наслідки”, – зазначив співрозмовник. Тобто, він не спрогнозував проблем із каналізацією для киян.
Довгострокові проєкти
У перспективі, враховуючи військові ризики, які, напевно, не зникнуть і після завершення війни, Україні необхідно відходити від системи одного джерела води.
Артем Шира вважає, що в кожному населеному пункті потрібно будувати резервні джерела води за прикладом Ізраїлю. До речі, у країнах ЄС у багатьох великих містах також використовують по 2-3 джерела води.
В уряді, за інформацією видання, такі плани опрацьовують, але їх не можна реалізувати в короткостроковій перспективі.
У майбутнь