Кабмін ухвалив і подав в ВР проєкт нового Трудового кодексу (ТК), що позиціонується як крок до євроінтеграції. Насправді ж цей документ є небезпечним для працівників, оскільки грубо порушує принципи соціального діалогу, суперечить ратифікованим конвенціям Міжнародної організації праці (МОП) і директивам Євросоюзу, а також послаблює захист трудових прав у воєнний час. Про це пише Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, в статті “Понаднормова праця, скорочення відпусток, безконтрольні звільнення. Що загрожує працівникам у новому Трудовому кодексі”.
“Проєкт Трудового кодексу уряд подає як “модернізацію”, “гнучкість” і “адаптацію до ринку”. Проте за цими евфемізмами приховується радикальний перегляд балансу між працівником і роботодавцем на користь сильнішої сторони”, – зазначає автор.
Зазначається, що проєкт Трудового кодексу був розроблений без участі соціальних партнерів та отримав негативну оцінку профспілок. У вересні 2024 року Кабмін подав проєкт на експертизу до Міжнародного бюро праці — постійного секретаріату МОП. Однак, не чекаючи коментарів експертів МОП, Мінекономіки продовжувало змінювати документ, ба більше, отримавши зауваження МОП, ігнорувало їх. Зокрема, наприклад, рекомендацію включити до проєкту кодексу питання статусу, створення та прав і діяльності організацій роботодавців і працівників.
У липні 2025 року в Римі було підписано Меморандум між урядом України, представниками профспілок та організацій роботодавців щодо обов’язкової участі соціальних партнерів у формуванні та реформуванні трудового законодавства і розробці проєкту Трудового кодексу. Але і після цього робота над документом тривала без фахового діалогу.
Прохання Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) не приймати проєкту ТК у такому турборежимі було залишене без розгляду.
“На жаль, при реформуванні трудового законодавства в Україні влада ігнорує як конвенції і рекомендації МОП, так і положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, стаття 420 якої прямо наголошує на соціальному діалозі та розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформування ринку праці”, – підкреслює автор.
Проєкт ТК, як і попередні його ітерації, складений шляхом компіляції:
- внесених протягом останніх років змін до чинного Кодексу законів про працю (КЗпП);
- проєкту закону “Про працю” 2022 року (що був розкритикований МОП у відповідному Меморандумі технічних коментарів експертів МБП);
- Закону України “Про колективні угоди та договори”, прийнятого 2023 року. Не діяв жодного дня, законопроєктом визнається таким, що втратив чинність;
- Закону України “Про оплату праці”;
- Закону України “Про відпустки” та законопроєктів “Про колективні трудові спори” №12034 і “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі” №10147, що перебувають на різних стадіях прийняття.
При цьому проєкт ТК позбавляє чинності шість законів (у тому числі про оплату праці, про охорону праці та про колективні договори) і вносить зміни до 149 законів!
У разі прийняття ТК набуде чинності через шість місяців з дня припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.
“На додачу з нового тексту проєкту ТК виключено статті, що регулювали питання безпеки та здоров’я працівників. Проєктом ТК скасовується чинна норма (стаття 27 КЗпП) про заборону встановлювати строк випробування для робітників більше одного місяця. А ще проєкт ТК не тільки не пропонує ефективних механізмів реінтеграції осіб з інвалідністю на ринок праці, а взагалі не містить жодного слова про працівників-ветеранів, а статті, що згадують осіб з інвалідністю, переважно декларативні або містять відсильні норми на абстрактне “законодавство”, – йдеться у статті.
З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.