Найближчими днями Україна та Євросоюз планують підписати оновлену торговельну угоду, яка передбачає розширення квот на агропродукцію при збереженні захисних механізмів для ринків країн — членів ЄС. Документ, як очікується, набуде чинності вже до кінця вересня. Про це йдеться в статті Владислава Обуха, журналіста ZN.UA, “Від кризи до надії. Як український агроекспорт переживає один із найскладніших сезонів”.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка підтвердив це у виступі на конференції УКАБ, уточнивши, що квоти на пшеницю можуть збільшити з 1 млн до 1,3 млн тонн, на ячмінь — з 350 тис. до 450 тис. тонн, на птицю — з 90 тис. до 120 тис. тонн, на цукор — із 20 тис. до 100 тис. тонн.
“З негативних для нас компромісів — положення, за яким країни — члени ЄС можуть у будь-який момент тимчасово обмежувати імпорт деякої продукції з України. Приміром, у Варшаві кажуть, що Польща готова одразу ж після підписання оновленої угоди застосувати цей інструмент “для захисту своїх фермерів”, – пише автор.
Утім, за оцінками фахівців, українським експортерам вдається досить швидко знаходити альтернативу європейському ринку. Хоча, зрозуміло, цей процес потребує часу. Попри традиційно високий світовий попит на продовольство, зайняти ніші на логістично та фінансово вигідних для нас ринках не так просто.
“Експорт зернових, олійних культур і продуктів їхньої переробки навіть у найскладніші для України часи здійснювався не лише в країни ЄС. Цей ринок цікавий, логістично зручний, але не єдиний для українських аграріїв. У перші місяці 2025/2026 маркетингового року зернові експортувалися, окрім країн Євросоюзу, до Єгипту (18% обсягу), Індонезії (13%), Китаю (10%), В’єтнаму (8%), Туреччини (8%) та інших. Для рослинних олій це Індія (17% обсягу), Ірак (5%), Туреччина (3%), Китай (3%) тощо”, — пояснює в коментарі ZN.UA керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.