Названо кроки, які має зробити держава, щоб на житло не довелося накопичувати десятиліттями
Щоб купити квартиру в Києві, українцям із середньостатистичною зарплатою треба збирати на це всю зарплату протягом 8 років, що є не життєздатним варіантом.
Натомість держава може це змінити, знизивши перший внесок і відсоткову ставку програми “єОселя”, розширивши програми “єВідновлення”, запровадивши оренду з правом викупу, а також ухваливши законопроєкт №12377, який запровадить додаткові фінансово-кредитні механізми, зокрема, житлові кооперативи.
Вона повідомила, що згідно з аналітикою порталу ЛУН, наразі в Києві спостерігається найнижче відношення середньої зарплати до середньої вартості 1-кімнатної квартири – зараз таке житло можна купити за суму середнього заробітку за 8 років при тому, що найвище було зафіксоване у вересні 2023 – 9,8 річних зарплат за 1-кімнатну квартиру. При цьому на 1-кімнатну квартиру у Львові доведеться відкладати в середньому, 9,2 місцевих річних зарплати, а в Одесі – 6,1 років.
“Чи є можливість, зокрема, у внутрішньо переміщених осіб, які через війну більше не можуть проживати у власному житлі, чекати стільки часу? Відповідь очевидна – ні. Тому державі потрібно продовжувати курс на запровадження нових механізмів, які дозволять скоротити цей термін”, – підкреслила Шуляк.
Вона нагадала, що нині продовжується реалізація програми “єВідновлення”, згідно з якою ВПО мають пріоритетне право на отримання компенсації. Середня сума одного житлового сертифікату складає 1,5 млн гривень, які ВПО можуть обміняти на нове житло. При цьому Шуляк наголошує – програму необхідно розширити для громадян, чиє знищене житло розташоване на ТОТ.
“Це дасть можливість значно більшій кількості переселенців не чекати 8 років, щоб нарешті знайти нову домівку і облаштуватися на новому місці. Окремого законодавства для цього не потрібно – наразі рішення тільки за урядом”, – підкреслила Шуляк.
Вона також наголосила, що зменшити кількість переселенців, які змушені відкладати на нове житло для себе 8 років за умови, якщо вони хочуть жити у Києві, можна за рахунок подальших змін у програмі державної пільгової іпотеки “єОселя”. Йдеться про зниження розміру першого внеску з 20% до 15% та відсоткової ставки з 7% до 3% та запровадження пільгових умов кредитування для сімей з дітьми.
“Ці зміни однозначно будуть дієвими – про це вже свідчить існуюча статистика. Завдяки у тому числі ініційованого нами восени перегляду віку житла, яке можна купити з допомогою “єОселя”, кількість ВПО, які таким чином купили житло суттєво зросла. Нагадаю, раніше вони могли купити житло, яке не старше 3 років. А це переважно новобудови, що суттєво обмежувало переселенців. Так, станом на літо 2024 року тільки 221 внутрішньо-переміщена особа змогла взяти кредит на придбання житла за програмою, а це приблизно 1,9 % від усіх кредитів. Наразі – у тому числі після збільшення віку житла, яке можна купити, до 10 років, ця цифра почала збільшуватись. Зараз це вдвічі більше переселенців – 446 осіб, що складає приблизно 3% виданих кредитів”, – пояснила Шуляк.
Однак і цього буде недостатньо, вважає парламентарка. Україні слід запровадити такий інструмент як оренда з правом викупу – варіант, коли ти з часом можеш придбати житло, яке винаймаєш. Майно, як правило, перебуває у власності громади або громада підписує договір про управління з відповідною організацією, яка управляє подібним фондом нерухомості. Ставка оренди має бути, за словами Шуляк, розрахована відповідно до оцінки спроможності орендаря.
“Подібні механізми існують у різних країнах світу. Наприклад, в США така угода відома як “lease with option to purchase” або “rent-to-own”. У Великій Британії це називається “rent-to-buy” або “lease option”, – пояснила Шуляк.
На впровадженні цього інструменту наполягали міжнародні партнери, наголосила парламентака і додала, що кошти від викупу орендарями житла, яке надаватиметься їм в оренду, йтимуть якраз на поповнення фонду соціального житла, законодавство щодо запровадження якого в Україні очікують ухвалити найближчими тижнями. Йдеться про законопроєкт №12377 “Про основні засади житлової політики”.
Саме цей законопроєкт, за словами Шуляк, дасть українцям в цілому і ВПО зокрема не накопичувати на нове житло роками, якщо не десятиліттями. Його ухвалення також є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility. Серед іншого законопроєкт передбачає запровадження кількох дієвих з огляду на їх ефективність у країнах ЄС інструментів. Зокрема, додаткових фінансово-кредитних і у тому числі житлово-комунальних кооперативів.
Це дуже поширена практика в Євросоюзі, зауважила нардепка. Так, сьогодні кожен десятий європеєць живе у кооперативному житлі: у Польщі житлові кооперативи становлять близько 27% загального обсягу житлового фонду країни, Австрії – 23%, Швеції – 22%, Франції – 19%, Норвегії – 15%. Кооперативне житло повсюдно цінують за доступність людям із середніми доходами, у тому числі для молоді та людей похилого віку, розумну квартплату, прозорість управління, співробітництво та можливість соціального розвитку.
“Запровадивши цей інструмент всі наші громадяни, включаючи ВПО, які потребують поліпшення житлових умов, зможуть переїхати в нові домівки швидше. А це в свою чергу сприятиме поверненню українців додому, що означатиме для України збереження її людського капіталу – одного з найцінніших активів нашої держави”, – резюмувала Шуляк.