Надра корисних копалин України стають відкритішими для бізнесу. Держава зняла гриф “Секретно” з даних про літій, золото, титан та інші стратегічні мінерали, аби відкрити доступ інвесторам і спростити розвиток галузі.
Надра корисних копалин України розсекречені. Це не тільки має відкрити шлях до інвестицій і розвитку галузі, а ще й буде посилено масштабною цифровізацією геологічної інформації.
Отож, Україна скасувала радянський пережиток – гриф “Секретно” на частину даних про запаси корисних копалин, включаючи критичні мінерали.
Це стосується геологічної інформації про запаси, родовища та можливості видобутку таких корисних копалин як літій, золото, титан, платина, алмази, паладій, цирконій, іридій та інших стратегічно важливих і критичних мінералів.
Єдиною корисною копалиною, щодо якої дані залишаються таємними, залишається уран.
“Гриф відмінено, і зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури, щоб повноцінно працювати з інвесторами та бізнесом”, – повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Геологічні дані – у цифровий формат
Те, що геологічна інформація була засекречена ще з радянських часів, суттєво ускладнювало завжди роботу бізнесу та залучення інвестицій. Тепер доступ до них відкриють для інвесторів.
Більше того, частину звітів планують ще й оцифрувати для зручності використання. Це стало можливим за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.
Вже оцифровано 6 тисяч звітів, а найближчим часом планують перевести в цифровий формат ще 60 тисяч книг з геологічними даними.
“Буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап проекту”, – повідомила Гринчук.
Також ведуться перемовини з американською корпорацією DFC для розширення цього проєкту.
Нові списки стратегічних мінералів
Спільно з Мінекономіки сформовано національні переліки стратегічної та критичної сировини на основі міжнародних документів, зокрема Європейського Акту про критичну сировину та законів США.
Частину родовищ планують віддати інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції.
Крім того, з європейськими та американськими геологічними службами Україна працює над покращенням доступу до даних. Наприклад, спільно з французькими спеціалістами створили 3D-модель Завалівського родовища графіту.