Мита Трампа 2026 – президент США заявив про кризу платіжного балансу – новини світу

Адміністрація Трампа запровадила нові імпортні мита у 15%, посилаючись на фундаментальні міжнародні платіжні проблеми США. Але є проблема: провідні економісти та фінансові ринки про ці проблеми навіть не чули.

Президент США Дональд Трамп запровадив нові глобальні мита у розмірі 10%, які він пізніше підвищив до 15%, і одразу ж опинився в центрі гострої дискусії. Він обґрунтував своє рішення не лише прагненням відновити торговельну політику після її скасування Верховним судом, але й заявою про “глибоку кризу платіжного балансу” американської економіки, повідомляє Bloomberg.

Для запровадження нових мит він скористався Розділом 122 Закону про торгівлю 1974 року, який дозволяє президенту США вводити мита строком до 150 днів “у ситуаціях фундаментальних міжнародних платіжних проблем”. Ці проблеми включають “великий і серйозний дефіцит платіжного балансу США” та “неминуче і значне знецінення долара”.

Недолуга аргументація

В указі про запровадження нових мит Трамп вказав на торговельний дефіцит США та інші фінансові потоки як свідчення “великого та серйозного” дефіциту платіжного балансу. Зокрема він послався на міжнародну інвестиційну позицію США (різницю між американськими інвестиціями за кордоном і іноземними інвестиціями в США), яка становить мінус $26 трильйонів.

Однак Трамп не згадав про два ключові факти:

• По-перше, запровадження мит із метою змусити компанії інвестувати в США лише збільшить цей негативний показник.
• По-друге, Бюро економічного аналізу США у своєму останньому звіті від січня зазначило, що головною причиною зростання негативної інвестиційної позиції є стрімке зростання вартості американських акцій — те саме зростання ринків, яке сам Трамп неодноразово хвалив як свідчення довіри до американської економіки.

Вигадана криза

Провідні економісти відкидають аргументи Трампа. Гіта Гопінат, колишня перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду, написала у соцмережах: “Як співробітник (колишній) МВФ, скажу: США не мають фундаментальної міжнародної платіжної проблеми”.

Вона також додала, що 150-денні мита мало що зроблять для тривалого скорочення торговельного дефіциту, натомість “в основному призведуть до чергового раунду нестабільних торговельних показників, оскільки імпортери намагатимуться розрахувати час своїх закупівель, щоб уникнути мит”.

Джей Шамбо, який обіймав посаду головного міжнародного чиновника Мінфіну США за адміністрації Байдена, в інтерв’ю заявив: “Це була б ситуація, коли в країну надходить недостатньо грошей, щоб збалансувати всі потоки, що виходять з неї. Але це не так”. За його словами, якби це було правдою, долар “швидко знецінювався б, бо ніхто не хотів би вкладати гроші в США”.

Марк Собел, колишній старший чиновник Мінфіну, заявив, що сама концепція, на яку спирається Трамп, є пережитком давно неіснуючої Бреттон-Вудської системи фіксованих валютних курсів та золотого стандарту. Він також зауважив, що президент “рухається не у тому напрямку”.

“Президента має набагато більше турбувати бюджетна перспектива. Чимало прогнозів свідчать, що наш бюджетний дефіцит у середньому становитиме 6% ВВП щорічно протягом наступного десятиліття, а потім зростатиме ще вище”, — попередив Собел. Це означає величезний обсяг випуску казначейських облігацій, який може суттєво підвищити процентні ставки.

Брад Сетсер, колишній чиновник Мінфіну та торговельного відомства США, нині в Раді з міжнародних відносин, зазначив: на сьогодні дефіцит рахунку поточних операцій США (близько 3-4% ВВП) достатньо великий, аби відповідати визначенню “великого та серйозного”. Однак він підкреслив, що “фундаментальна міжнародна платіжна проблема” — складніше питання, адже портфельні інвестиції до США у 2025 році залишаються достатньо сильними для фінансування зовнішнього дефіциту в $500 мільярдів, “а долар наразі досить сильний”.

Підстави не існують

Правові перспективи нового митного режиму також викликають сумніви. Дженніфер Гіллман. Колишній провідний торговельний юрист США та суддя, яка нині працює в юридичній школі Джорджтаунського університету, заявила: “Мені незрозуміло, чи виконав він умови Розділу 122, і чи взагалі підстави для цього закону існують, бо США відмовились від золотого стандарту”.

Ніл Катьял, відомий юрист, який вів справу проти попередніх мит Трампа у Верховному суді, нагадав: адвокати самого президента у минулорічних судових документах писали, що Розділ 122 “не має очевидного застосування” в ситуації, коли занепокоєння пов’язані з торговельним дефіцитом, а не з дефіцитом платіжного балансу — концептуально різними речами.

Втім, Сетсер вважає це питання менш принциповим із практичної точки зору: він переконаний, що судові провадження навряд чи завершаться до закінчення 150-денного терміну дії мит, тому “мій прогноз — мита закінчяться раніше, ніж суди встигнуть винести рішення”.

Історичний прецедент

Востаннє президент США запроваджував мита для вирішення проблем платіжного балансу у 1971 році, коли Річард Ніксон ввів 10% мита, які протримались лише кілька місяців. Тоді США справді мали проблему: в їхніх резервах не вистачало золота для підтвердження вартості долара, і спекулянти починали атакувати валюту. Розділ 122 — той самий, який зараз використовує Трамп — був прийнятий саме як законодавча реакція Конгресу на дії Ніксона, щоб встановити межі для майбутніх президентів.

Нагадаємо, що Верховний суд США у пʼятницю скасував більшість імпортних мит Трампа на іноземних торговельних партнерів. Після цього американський президент оголосив, що запровадить універсальний тариф у розмірі 10% відповідно до розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року. Слідом за рішенням суду Бернд Ланге, голова торговельного комітету Європарламенту, заявив, що запропонує призупинити ратифікацію торговельної угоди Євросоюзу зі США. За його словами, необхідно спочатку отримати від Білого дому інформацію щодо торговельної політики Америки. Також Індія відклала відправлення торговельної делегації до Вашингтона через невизначеність після того, як Верховний суд США скасував мита, запроваджені Трампом.