Міжнародні партнери планують надати Україні фінансову допомогу у 2026 році.

Міжнародні партнери планують надати Україні фінансову допомогу у 2026 році. 1

Які країни та міжнародні організації оголосили найбільші пакети військової та фінансової допомоги Україні на 2026

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України досягли 57,7 млрд доларів, що є історичним рекордом, повідомляє НБУ. Проте такий рівень золотовалютних запасів не свідчить про ефективність роботи української економіки. Основний притік валюти в країну забезпечується фінансовою підтримкою міжнародних партнерів, від якої Україна критично залежить через повномасштабне вторгнення. Які суми можуть надійти в Україну у 2026 році та чи всі вони підлягатимуть поверненню з відсотками, дізнайтеся з матеріалу Еспресо.

90 млрд євро від ЄС

Європейський парламент 11 лютого ухвалив три законодавчі акти, які передбачають надання Україні кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро у 2026–2027 роках. Однак ці документи ще мають бути затверджені Радою Європи. Очікувалося, що це відбудеться 24 лютого – в річницю повномасштабного вторгнення. Проте 20 лютого Угорщина відмовилася підтримати один з цих законів – зміни до довгострокової фінансової рамки ЄС. Цей документ має бути затверджений не просто більшістю голосів, а підтриманий усіма країнами-членами. Таким чином, уряд Орбана поставив під загрозу цей пакет допомоги, який є критично важливим для України. Тепер керівництву ЄС доведеться терміново шукати способи переконати Угорщину або обійти вимогу про те, що зміни до бюджету мають підтримати 100% голосів.

Прогнозувалося, що з 90 мільярдів євро 30 мільярдів буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку через Механізм ЄС для України. Інші 60 мільярдів євро призначені для зміцнення обороноздатності України та підтримки закупівлі військового обладнання.

Міжнародні партнери планують надати Україні фінансову допомогу у 2026 році. 2

Умєров та Сирський зустрілись з лідерами Європарламенту, фото: Пресслужба Міноборони

Минулого року в ЄС точилися запеклі дискусії щодо можливості використання заморожених російських активів у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. Проте спочатку Бельгія, а потім Італія та деякі інші країни відмовилися від цього кроку. Зокрема, Брюссель хвилювався, що конфіскація цих активів може підірвати довіру до європейської фінансової інфраструктури. Крім того, якщо Росія оскаржить це рішення в суді і виграє, то компенсацію доведеться повертати з бюджету Бельгії.

В результаті ЄС вирішив надати 90 млрд допомоги Україні за рахунок спільних запозичень Євросоюзу, а витрати на обслуговування боргу покриватимуться з річних бюджетів ЄС. Комісія оцінює витрати на обслуговування боргу приблизно в 1 мільярд євро на 2027 рік, а з 2028 року витрати зростуть до 3 мільярдів євро на рік. Україна повинна буде повернути основну суму кредиту після отримання воєнних репарацій від Росії.

Нова кредитна програма від МВФ

У листопаді 2025 року Національний банк України повідомив, що місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в рамках Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) з потенційним доступом до фінансування в розмірі 5,94 млрд СПЗ (8,1 млрд дол. США).

Тоді голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа зазначила, що ці 8,1 млрд доларів є меншою сумою, ніж українська сторона очікувала отримати.

“Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, становить близько $8 млрд на 4 роки. Це менше, ніж ми сподівалися і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й репараційного кредиту. Рішення ради МВФ щодо запуску програми очікується в січні, тоді ж – перша виплата (initial disbursement)”, – повідомила вона.

Проте станом на 19 лютого в МВФ повідомили, що рада директорів найближчими днями розгляне угоду на рівні персоналу. У січні директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що ситуація в Україні явно погіршилася з моменту підписання офіційними особами попередньої кредитної угоди в листопаді, тому вона вимагає деяких змін, але суть вимог програми залишиться незмінною.

Зокрема, одним зі структурних маяків нової програми мало бути запровадження ПДВ для ФОПів з 2027 року. Тепер МВФ, здається, погодився на підвищення ліміту для підприємців з 1 до 4 млн грн.

Військова допомога Україні на 2026

За результатами лютневої зустрічі у форматі “Рамштайн” партнери підтвердили один із найбільших бюджетів на підтримку України — $38 млрд на 2026 рік. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

За його словами, понад $6 млрд передбачено у конкретних пакетах допомоги, включаючи більш ніж $2,5 млрд на українські дрони, понад $500 млн на PURL, $2 млрд на ППО, а також кошти на артилерійські боєприпаси, підготовку, морські сприяння та інші напрямки.

Зокрема, йдеться про допомогу від таких країн:

  • Велика Британія – 500 мільйонів фунтів стерлінгів на ППО, внесок у 150 мільйонів фунтів стерлінгів на ініціативу PURL. Загалом надає £3 млрд на військову допомогу Україні у 2026 році.
  • Німеччина виділяє щонайменше €1 млрд на закупівлю дронів для України, фінансує проєкт «купола» ППО над нашими містами та проєкт бюджету дроново-штурмових підрозділів у межах свого на допомогу Україні на €11,5 млрд.
  • Норвегія відділяє $7 млрд у 2026 році, з яких $1,4 млрд на дрони, $700 млн на ППО, $200 млн на артилерії, $125 млн на PURL.
  • Нідерланди виділяють 0,25% ВВП на оборону України в 2026 році та анонсували внесок у €90 млн на PURL.
  • Бельгія – €1 млрд на військову допомогу.
  • Швеція анонсувала 21-й пакет допомоги на €1,2 млрд та внесок у $100 млн на PURL. Загалом виділяє €3,7 млрд на цей рік.
  • Данія $2 млрд загалом у 2026 році.
  • Іспанія – $1,2 млрд у 2026 році.
  • Канада виділяє $50 млн на «данську модель» і $45 млн на медичну підтримку.
  • Ісландія – $8 млн на PURL та виділяє $2,4 млн на закупівлю озброєння через трастовий фонд NSATU.
  • Литва – $265 млн.
  • Латвія – щонайменше 0,25% ВВП.
  • Естонія  0,25% власного ВВП на посилення оборони України.

Міжнародні партнери планують надати Україні фінансову допомогу у 2026 році. 3

Зустріч у форматі Рамштайн, фото: Getty Image

Ініціатива PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) спрямована на постачання озброєння та обладнання американського виробництва. Механізм дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю такого озброєння відповідно до пріоритетного списку потреб, визначеного Україною та погодженого з США та НАТО.

“Ініціатива дозволяє країнам НАТО координувати внески таким чином, щоб фінансування було цільовим і швидким. Замість розрізнених закупівель кожна країна робить фінансовий внесок у спільний пакет, який США використовують для постачання зброї та необхідного обладнання, особливо такого, що неможливо замінити європейськими аналогами. Це дозволяє значно скоротити час від визначення потреб до отримання готового озброєння на фронті”, – пояснює Міністерство оборони.

При цьому наприкінці минулого року голова представництва НАТО в Україні Патрик Тернер в інтерв’ю Суспільному зазначив, що у 2026 році Північноатлантичний Альянс виділить на допомогу Україні $60 мільярдів.

Велика Британія виділяє $17,6 млрд на підтримку України

Державний міністр Великої Британії з питань Збройних сил Люк Поллард після зустрічі керівників оборонних відомств у форматі Е5 (Польща, Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія) у Кракові 20 лютого оголосив про допомогу Україні на суму 13 млрд фунтів стерлінгів (приблизно $17,6 млрд).

“Ми будемо стояти з Україною як Сполучене Королівство, як E5, як члени НАТО, стільки, скільки потрібно. А Велика Британія зобов’язалась понад 13 мільярдами фунтів стерлінгів на військову підтримку України. І ми продовжуватимемо ділитися технологіями та досвідом, отриманими на полі бою, а перехоплювач Octopus, який засвоює уроки з поля бою, нині масово виробляється у Великій Британії, що дозволить Україні збивати дрони, які атакують її інфраструктуру”, – зазначив він.

Проте наразі не відомо, на який період розрахована ця допомога.

Понад 600 млн на подолання енергетичної кризи

Україна отримає понад 600 млн євро на енергетичні потреби та домовленості з партнерами щодо отримання виведеного з експлуатації обладнання 6 європейських ТЕЦ та ТЕС для українських станцій. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль за результатами засідання Міжнародного енергетичного агентства.

Зокрема вдалося домовитися про:

  • Внески до Фонду підтримки енергетики України у сумі понад 250 млн.
  • Домовленості зі США щодо окремої програми допомоги через проєкт SPARK на суму 276 млн доларів.
  • Грантову підтримку від Франції на 71 млн євро, що буде надана протягом 2026 року.
  • Отримання виведеного з експлуатації обладнання та його оперативну доставку в Україну з Латвії, Австрії, Фінляндії, Хорватії, Франції та Німеччини.

Гуманітарна допомога від ООН

За оцінками, цього року гуманітарна допомога буде необхідна 10,8 мільйона людей в Україні, включаючи вимушених переселенців та інших постраждалих від війни осіб. Для надання допомоги гуманітарним партнерам потрібно залучити 2,3 мільярда доларів США.

“План на 2026 рік спрямований на чотири напрями допомоги для задоволення найнагальніших потреб найбільш вразливих людей у критичних ситуаціях: людей, які живуть під постійними обстрілами поблизу лінії фронту; тих, хто змушений виїжджати в пошуках безпеки; людей, які втратили домівки та залишилися без необхідних послуг після обстрілів; вразливих переселенців та інших осіб, які можуть залишитися без соціального захисту”, – пояснюють в ООН.

ERA для України від країн G7

Наприкінці 2024 року G7 оголосила про угоду щодо запуску ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (Надзвичайні позики для прискорення зростання доходів для України). Ініціатива передбачає окремі двосторонні позики від США, Великої Британії, Канади та Японії, а також виняткову кредитну лінію макрофінансової допомоги, наданої Європейським Союзом на загальну суму 45 млрд євро (50 млрд доларів).

16 лютого Україна отримала від Японії та Канади грант у розмірі 690 млн доларів США у рамках механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Зокрема, $544 млн – внесок уряду Японії, $146 млн доларів Канади. Загалом внески обох країн мали складати приблизно по $3,3 млрд. Тож від Японії має надійти ще понад $2,5 млрд.

Найбільші внески за цим механізмом передбачені для США та ЄС – по $20 млрд. Однак більша частина цих коштів вже надійшла в Україну у минулому році.