Для ефективної діяльності БЕБ необхідні нові повноваження та політична підтримка.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало демонструвати результати своєї діяльності, хоча проблеми з переатестацією, нестачею кадрів та обмеженнями в повноваженнях все ще залишаються актуальними. У Бюро повідомляють про виявлення схем у секторах економіки, де держава роками втрачала мільярди гривень. Про це йдеться в статті голови Антикорупційного центру «Межа» Мартіни Богуславець під назвою «Вивести із “тіні” 60 мільярдів. Як БЕБ має виконувати показники без людей, повноважень і грошей».
Серед прикладів успішної роботи БЕБ авторка наводить виявлення схем на митниці, зловживань під час відновлення теплоелектростанцій після атак Росії, операції з припинення нелегального обігу вейпів, викриття мереж, що виготовляють фальшиві паспорти та банкноти, а також ліквідацію незаконного грального бізнесу.
«Лише за минулий місяць великі ритейлери електроніки оголосили про вихід зі схем дроблення бізнесу на ФОПів, відшкодування збитків державі та перехід до прозорої корпоративної моделі управління з детінізацією податків», — зазначає Богуславець.
На її думку, парадокс полягає в тому, що БЕБ демонструє ефективність «в умовах, які важко назвати нормальними для інституції з такими очікуваннями».
Які проблеми існують
На думку авторки, реформу БЕБ слід завершити. Для цього в першу чергу необхідно ухвалити законодавчі зміни, передбачені законопроєктом №14207-1.
«Запропоновані зміни спрямовані на усунення основних інституційних і процесуальних обмежень Бюро, розширення доступу до інформації, підвищення аналітичних можливостей та забезпечення більш ефективного виконання функцій, покладених на орган», — пояснює експертка.
Крім того, БЕБ досі не має ряду процесуальних, оперативно-розшукових та інформаційно-аналітичних повноважень, якими вже користуються інші правоохоронні органи.
«Додатковими чинниками залишаються відсутність передбаченої законом єдиної інформаційної системи, постійне недофінансування та штучне обмеження чисельності кадрів всупереч вимогам спеціального закону», — підкреслює вона.
Також, за словами Богуславець, подальше інституційне зміцнення БЕБ потребує політичної волі та підтримки міжнародних партнерів.
«Досвід попередніх етапів реформи свідчить, що найважливіші зміни у сфері економічної безпеки ставали можливими за активної участі Європейського Союзу та МВФ через встановлення конкретних вимог як передумови для отримання фінансування. Лише поєднання належного ресурсного забезпечення, законодавчого посилення повноважень БЕБ та міжнародної підтримки дозволить реалізувати потенціал детінізації економіки й забезпечити додаткові бюджетні надходження, на які розраховує держава», — наголошує авторка.
З іншими статтями Мартини Богуславець можна ознайомитися за посиланням.