Євросоюз декларує підтримку України, але водночас – продовжує купувати газ, нафту та металопродукцію у агресора. Тому наша держава має продовжувати роботу по посиленню санкцій.
“Отримав відповідь латвійського МЗС на моє звернення щодо санкцій. Латвія буде працювати над посиленням санкцій щодо металургійної індустрії РФ. Наші латвійські друзі послідовні і стійкі у підтримці України, на відміну від багатьох інших країн. Бо сьогодні ми опинились в ситуації, коли Європа начебто прагне посилити безпеку, декларує посилення тиску на путінський режим, у той же час збільшує імпорт зрідженого природного газу, нафти і продовжує використовувати російські метали. При чому у випадку останніх торгують з компаніями, які безпосередньо забезпечують російське ВПК”, – наголосив нардеп.
Нагадаємо, що у 12-му пакеті Євросоюз продовжив дію квот на російські металургійні продукти, зокрема сляби, ще на чотири роки. Сумарний розмір квоти на імпорт цієї продукції з жовтня 2024-го до вересня 2028-го встановлений у розмірі 8,5 млн т з більш детальним розбиттям за періодами.
Попередні санкції на імпорт слябів запровадили у жовтні 2022 року, у рамках 8-го пакета санкцій. Тоді було ухвалено рішення, що він може тривати до кінця вересня 2024-го у межах встановлених квот, а з 1 жовтня 2024 року імпорт має припинитися. Однак 12-й пакет санкцій фактично послабив раніше введені обмеження.
Нагадаємо, 24 лютого Рада ЄС схвалила вже 16-й пакет санкцій проти Росії. Він спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ, а також банків, які обходять обмеження.
Водночас того ж дня глава дипломатії ЄС Кая Каллас наголосила, що блок розпочав роботу над 17-м пакетом санкцій. Поки що невідомо, коли його представлять.