Куюн: Нам потрібні гроші на зброю, а не беушний китайський мотлох

Уже, здається, усім зрозуміло, що проблема зі збиттям "шахедів" є ключовою

 “У нас є рішення, немає грошей“, – каже керівник виробництва дронів, яке ми давно підтримуємо (останній наш донат на 1 млн грн був саме їм і допоміг знешкодити 20 “шахедів” і “гербер”). 

Гроші шукаємо по всьому світу, волонтерські збори йдуть украй важко. 

Але що я бачу водночас? Представники “електричних меншин” порушують через наближення 1 січня 2026 року, коли збігає термін безпрецедентних пільг на ввезення електрокарів, що діють уже 7 років, питання їх продовження.

За цей час торговці беушним китайським барахлом наростили м’язи настільки, що заходять у комітети Ради з привабливими пропозиціями продовжити пільги. (Про це пише голова податкового комітету парламенту, який категорично проти пільг). 

Здавалося б – та що там ті мімішні машинки. Тим часом багато хто не усвідомлює розміру бюджетної дірки, яку роблять “електрички” у бюджеті воюючої країни. 

Отже, за нашими розрахунками наразі щомісячний імпорт 6000 “електричок” і наявний сумарний парк у 170 тис. електрокарів спричиняють такі втрати бюджету та державних енергогенерувальних компаній: 

  • на несплаті ПДВ, мита й акцизу при розмитненні – 1,7 млрд грн щомісяця; 
  • на зловживанні пільгами під час заряджання за побутовим тарифом – 405 млн грн щомісяця. 

Тобто понад 2,1 млрд грн щомісяця, або 25 млрд грн на рік!!!!

І це ще не все. Завдяки заміщенню традиційного пального втрати на акцизах становлять понад 300 млн грн щомісяця. 

І це я ще не порахував операційні податки з кожного літра реалізованого пального, які платять автозаправні станції (ПДФО, ЄСВ, ПДВ, податок на прибуток). До речі, ця сплата останнім часом помітно зросла, про що невдовзі буде окремий матеріал. 

Я розумію, “зелена” повістка, енергоспоживання тощо. Це треба робити. Але треба розуміти й те, що екологічні й інші альтернативні повістки сьогодні просувають багаті європейські держави, у яких є гроші й немає війни. При тому, що в Україні частка електрокарів від загального парку вже більша, ніж у переважній більшості європейських країн. 

Як на мене, ми сьогодні не маємо змоги грати в такі ігри. У нас на порядку денному життя або смерть. 

Ми зараз елементарно не можемо собі дозволити таку розкіш. Таких безпрецедентних пільг та мінімальної вартості експлуатації немає в жодній, навіть самій багатій країні. Це повна аналогія з дурнею, яку зробили у 2022 році, коли з невідомого переляку дозволили безмитне ввезення машин (пам’ятаєте черги по 15 км на кордоні?). Тоді це обернулось мільярдами євро втрат і щілину закрили. 

Держава надала великий термін і величезні пільги, і треба їй за це подякувати. Вклонитися і сказати спасибі, що на купівлі преміумавто за 50-150 тис. євро зекономили 20-40 тис. євро. податків. 

А за що ще треба подякувати державі, так це за можливість насолоджуватися зарядкою за фактично безплатним тарифом на електрику. Цей з нового року нікуди не подінеться і є мегапотужним драйвером подальшого розвитку цього сектору. Тому чому ревуть воли, я не розумію.  

Будь-які податкові пільги мають піти. 

Нам потрібні гроші на зброю, а не беушний китайський мотлох і пільги для преміумавто.

Джерело

Про автора. Сергій Куюн, директор консалтингової компанії А-95

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело