Словаки кажуть, що дестабілізація постачань нафти трубою "Дружба" загрожує нам самим, бо словакам і угорцям не буде з чого робити дизпальне, яке ми в них купуємо
Я ж вважаю, що більше треба переживати самім словакам та угорцям. Поясню.
Перше. Звучать ті заяви так, немов вони нам дають те пальне безплатно або роблять якусь неординарну послугу. Насправді ні: трейдери купують те пальне за ринковими цінами з непоганою премією (бо ринок України досить преміальний).
Друге. Наш аналіз показує, що ті 10% ринку дизпального, які формує словацьке пальне, ми маємо змогу замістити чотири рази – такий в нас запас по логістиці по інших напрямках. Тобто можемо привезти з інших джерел не 10, а 40% споживання. Бо маємо в профіциті залізничні, водні та автомобільні потужності.
Третє. А от чи знайдуть Словаччина/Угорщина таких же потужних покупців, як Україна? Сумніваюсь. Так, продати дизель не проблема, питання ціни.
Четверте. Ситуація для них може взагалі суттєво погіршитись. Якщо постачання російської нафти припиниться, зникне оверзнижка, яку Кремль надає своїм європейським агентам для блокування нашого руху в ЄС, НАТО та особливо питання військової допомоги. Доведеться везти нафту з Адріатики за ринковими цінами, тобто собівартість пального зросте. А це означає – прощавайте найнижчі ціни на бензин для своїх виборців, зникнення бюджетів на пропаганду й партійне будівництво, бюджетні проблеми. А тут ще й потужний покупець пального пішов…
Нагадаю, що перебої в постачання через українську гілку “Дружби” виникли внаслідок ударів дронами по нафтоперекачувальних станціях Унеча і Нікольське. Словацько-угорські обсяги не є там визначальним, основний потік йде на балтійську трубопровідну систему – один з найпотужніших каналів російського нафтового експорту. І це дуже потужний удар по економіці агресора.
Джерело
Про автора. Сергій Куюн, директор консалтингової компанії А-95
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.