Кудрицький роз’яснив, яким чином можна забезпечити енергонезалежність Києва та які витрати це вимагатиме.

Як забезпечити Київ енергонезалежністю, які витрати це потребує та чи можливо замінити централізоване теплопостачання на безліч малих джерел.

Про це в ефірі програми “Далі заголовків” на Громадському радіо розповів колишній голова правління компанії “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Зокрема, він прокоментував висловлювання міського голови Києва Віталія Кличка, який зазначив, що повністю забезпечити місто когенераційними установками для виробництва тепла неможливо.

Володимир Кудрицький пояснив, що в Києві існує кілька теплових районів, які отримують тепло від теплоелектроцентралей. Наприклад, це тепловий район ТЕЦ-6, тепловий район Дарницької ТЕЦ та тепловий район ТЕЦ-5. Інша частина міста забезпечується теплом від 180 котелень. Таким чином, на думку Кудрицького, немає жодних труднощів у заміні централізованого теплопостачання від одного великого джерела на безліч малих.

Він також зазначив, що якщо говорити про електроенергію, то немає жодних перешкод для підключення до мережі сотень, а то й тисяч малих електростанцій низького та середнього класу напруги, які генеруватимуть електроенергію для всієї енергосистеми.

Скільки малих електростанцій потрібно для забезпечення Києва енергонезалежністю

Володимир Кудрицький зазначив, що столиця України споживає до двох тисяч мегават електроенергії на добу. Ці дві тисячі мегават — це пікове навантаження в морозні вечори. Це еквівалентно двом атомним блокам.

Одна контейнеризована газопоршнева установка виробляє від 2,3 до 2,5 МВт. Таким чином, для того, щоб повністю покрити еквівалент максимального споживання для Києва, потрібно 800 таких контейнерів. Їх можна об’єднувати в електростанції (тобто по 4-5 установок на одну локацію).

“Було б доцільно забезпечити чверть або третину потреб Києва такими джерелами енергії. Тоді, принаймні, критична інфраструктура була б забезпечена. Не пропадала б вода після обстрілів. Працювали б важливі системи життєзабезпечення, зокрема лікарні та котельні, які виробляють тепло. Функціонував би електротранспорт. І були б зі світлом одна або дві черги споживачів,” — зазначив він.

Володимир Кудрицький визнав, що покривати все місто такими установками не є доцільним. Адже столиця все ще отримує певний обсяг електроенергії з енергосистеми навіть після серйозних аварій.

“Але принаймні третину ми могли б забезпечити. Термін їх розгортання становить від шести місяців (якщо локація проста з точки зору підключення) до 8-10 місяців. Час був щонайменше з початку 2023 року,” — підкреслив екскерівник “Укренерго”, який наразі займається проєктами, пов’язаними з децентралізованою генерацією.

Чи дійсно мегават електроенергії з когенераційної установки коштує мільйон доларів

Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що наразі в місті функціонують 15 когенераційних установок. Водночас він підкреслив, що вони не можуть бути універсальним рішенням для електро- і теплозабезпечення столиці. Мер стверджує, що один мегават когенераційної установки коштує приблизно мільйон доларів. Це без витрат на встановлення, проведення комунікацій та підключення.

Володимир Кудрицький, коментуючи цю інформацію, зазначив, що ці дані не відповідають дійсності. Ексголова “Укренерго” стверджує, що мегават газопоршневої генерації, включаючи встановлення, підведення комунікацій і викуп землі, коштуватиме 600 тисяч євро. Без цих витрат — 420-450 тисяч. Він також додав, що міській владі не потрібно буде платити за землю, оскільки вона є комунальною.

Таким чином, повне покриття Києва такими установками обійшлося б у 800 мільйонів євро, зазначив Володимир Кудрицький.

Він також додав, що підключити такі установки до електромережі легше, ніж до системи опалення.