Турецька текстильна промисловість переживає кризу: обсяги експорту падають третій рік поспіль, а частка країни на світовому ринку скоротилася до менш ніж 3%, що є найнижчим показником за останні три десятиліття. Сектор, який колись був символом економічної сили Туреччини, нині поступається позиціями конкурентам із Бангладешу і В’єтнаму, показники яких за перше півріччя 2025 року зросли на двозначні цифри. Експорт Туреччини, навпаки, скоротився на 6,9%,
Про це повідомляє The Economist.
За останні три роки обсяги експорту впали із рекордних 22 млрд доларів у 2022-му до прогнозованих 17 млрд доларів у 2025-му. Через кризу закрили близько 6000 підприємств, понад 310 тисяч працівників втратили роботу, а сотні компаній перенесли виробництво за кордон, переважно у Єгипет.
Аналітики вважають, що головною причиною спаду є загальний стан турецької економіки.
“Високі ставки за позиками та переоцінена валюта призвели до інфляції, яка три роки тому наближалася до тризначних цифр, а зараз становить все ще високі 33%. Ця комбінація також призвела до зростання витрат на робочу силу та виробництво, що значно знизило конкурентоспроможність текстильного сектору”, — йдеться у матеріалі.
Із початку 2022 року до сьогодні мінімальна заробітна плата в Туреччині зросла із 383 до 620 доларів, Експортери, які колись насолоджувалися низькими процентними ставками, тепер відчувають тиск. Зокрема голова Асамблеї турецьких експортерів Мустафа Гюльтепе визнає, що Туреччина більше не може покладатися на стару модель:
“Європейські клієнти погоджувалися на ціну, вищу на 15–20%, заради якості. Але зараз, коли різниця сягає 50%, цей аргумент уже не працює”, — зазначив він.
У результаті іноземні замовлення масово переходять до азійських виробників. Експорт у ЄС із Китаю, який вже є найбільшим постачальником текстилю та одягу до Євросоюзу, зріс на 20% у першій половині року, зокрема через перерозподіл світових торговельних потоків після запровадження нових американських тарифів.
Упродовж останнього десятиліття галузь частково трималася на праці мігрантів, особливо сирійських біженців, яких було від 250 до 400 тисяч. Проте після завершення громадянської війни в Сирії та падіння режиму Асада наприкінці 2024 року приблизно п’ята частина цих працівників повернулася додому.
Голова центру турецьких оптовиків Giyimkent Музаффер Чевізлі попереджає, що криза може стати затяжною:
“Навіть коли Туреччина впорається з хаосом, спричиненим роками інфляції та неефективного управління економікою, галузь буде важко повернути до колишнього стану. Робоча сила стає дорогою і дедалі дефіцитнішою. Молоді люди віддають перевагу роботі в офісі, а не на заводі”, — наголосив він.
На думку аналітиків, турецька текстильна промисловість може змінити фокус із масового виробництва на брендинг, дизайн, швидкі поставки й нішеві продукти. Окрім того, деякі великі компанії, зокрема Eroglu та LC Waikiki, уже перенесли частину потужностей у Єгипту, і, ймовірно, за їхнім прикладом підуть інші.
“Галузь має все необхідне, щоб знову процвітати. Але, можливо, спочатку їй доведеться переосмислити себе”, — підсумували у The Economist.
Нагадаємо, компанія ByteDance презентувала робота зі штучним інтелектом, який здатен складати одяг та прибирати зі столу.