Копитько про те, як на Кадирова наїхали за банкноту

Гарних новин з фронту мало, скрізь важко. Враховуючи, що найконтрастніші новини підсвідомо витягуються з ЗМІ та соціальних мереж. В тому числі — про проблеми у РФ, які відтак пов’язуються у ланцюжки ознак неминучого розвалу Росії

Факти такі: проблеми в Росії є і наростають, однак це виглядає дещо інакше. А паливна криза працює не тільки в економічній площині.

Основні дисбаланси — між регіонами.

Москва почувається чудово, її доходи зростають. Міська влада переймається, куди витрачати гроші. Але решта Росії, за винятком, можливо, Петербурга та кількох інших місць, занурюються у темряву.

За три квартали 2025 року обласні бюджети виконуються з дефіцитом 725 млрд рублів. Рік тому — з профіцитом 472 мільярди.

Поточний дефіцит бюджету у 68 регіонах (80%). Доходи від податку на прибуток фізичних осіб (з виплат найманцям) зросли, просіли — від податку на прибуток.

Згрубша, тактика російського уряду зводиться до балансування ситуації в нижній точці, управління очікуваннями та контролю за емоційним станом підданих.

Росіяни повинні навчитися менше їсти, менше отримувати різноманітних пільг, платити більше податків, загалом затягувати всі ремені з почуттям глибокого задоволення.

Про зростання ПДВ в Росії вже писали. Паралельно триває процес скасування податкових концесій на обласному рівні. Москва вимагає максимальних ставок місцевих податків. Навантаження перекладає на суб’єкти федерації, малий та середній бізнес.

З іншого боку, Кремль (переважно його фінансовий блок) стежить за тим, щоб певні значні групи населення повністю не залишити без підтримки та не спричинити розпач.

Тому, скажімо, безробіття в Росії немає — є паліатив у формі 3-4 денного робочого тижня, інші форми неповної зайнятості або неоплачувані відпустки.

А на скандальні епізоди влада реагує. Наприклад, підрядник не виплатив зарплату робітникам Лучегорської ГРЕС в Примор’ї, вони вийшли на протест. Одразу ж прокинулася прокуратура і почали розв’язувати питання з грошима. Тобто, може бути погано, але має бути тихо.

Уряд періодично кидає крихти то бюджетникам (виплати їм індексували з 1 жовтня), то пенсіонерам, то іншим категоріям бідних людей. Маси тримаються за ці соломинки і терплять, тому відкриті протести — поодинокі.

Плюс на цьому фоні кимось періодично жертвують і роздирають на шматки. Щоб у привілейованих верств не з’явилося поганих думок.

Плюс показово поважають “учасників “СВО” та їхні родини (хоча насправді їх часто дурять обіцянками підтримки).

Слід сказати, що і дефіцит федерального бюджету, і місцеві дефіцити (за винятком кількох регіонів), і масштаби боргу не фатальні. Тому Кремль випромінює стурбований оптимізм.

Але через падіння нафтогазових доходів, а також кризові явища у більшості невоєнних галузей, маневр ресурсів ускладнюється і спіраль невдоволення починає крутитися. А це загрожує зривом.

Галузеві асоціації (вугілля, металурги, ТЕЦ) звертаються до уряду з проханнями про підтримку (гранти, пільги, відстрочки тощо). Але грошей бракує на всіх. І ось тут відкривається інший аспект паливної кризи — емоційний.

Люди роздратовані. Коли на такий ґрунт падає осяжний тригер, починається перевірка на міцність системи.

Наприклад, за останні три тижні спалахнуло біля Кадирова та Чечні.

Росія платить данину Кавказу за результатами програної війни, Дондон Кадиров є символом цієї ганьби. Нещодавно кадирівські чиновники вирішили перейменувати три станиці з російськими назвами в Чечні (формально — через місцеву адміністративну реформу). Це спричинило критику генерала-депутата Володимира Шаманова, який свого часу командував групою федеральних військ у Чечні.

На Шаманова кинувся з образами Кадиров. Пішли кола по воді, які зрезонували з іншою історією.

Центральний банк Росії обрав дизайн банкноти 500 рублів, присвяченої Північно-Кавказькому федеральному округу. На лицьовому боці — П’ятигорськ. Почалося голосування про дизайн тильної.

Дондон Кадиров та його співучасники почали лобіювати імідж Грозного. Прогресивна зет-громада — гору Ельбрус. Спалахнув скандал зі взаємними звинуваченнями у фальсифікаціях, оскільки ЦБ скасував голосування у момент, коли лідирував Ельбрус.

Тобто ЦБ прогнувся під Кадирова.

І Кадирову раптом почали згадувати все. І участь у війні проти Росії, і геноцид слов’янського населення Чечні, і паразитування на російському бюджеті, коли страждають інші регіони.

Такої напруги пристрастей давно не було.

Утрата контролю над такими емоційними вибухами — головна загроза для Кремля. Росія бомбить лікарні Харкова, серед іншого, аби населення РФ не опритомніло від власної “величі”.

Але оскільки це не вирішує реальних проблем росіян, то працює гірше. Звідси легка шизофренія в “громадській думці”: ми підтримуємо війну, але треба її закінчити якнайшвидше.

“Санкції”, запроваджені Силами оборони України, допомагають “дарагім рассіянам” зосередитися на суті. Крім економічного, є і педагогічний ефект. Ще не до всіх він дістався, але динаміка є.

Джерело

Про автора. Олексій Копитько, ексрадник міністра оборони України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.