Французький президент закликає до пріоритету місцевих ресурсів у стратегічних секторах, тоді як канцлер Німеччини попереджає про небезпеку надмірного протекціонізму напередодні ключової зустрічі лідерів Євросоюзу.
Президент Франції Еммануель Макрон повернувся до своєї ініціативи «Зроблено в Європі» напередодні важливої зустрічі Європейського Союзу, що призвело до розбіжностей із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо шляхів подолання економічних проблем Європи. Виступаючи перед бізнес-лідерами в бельгійському портовому місті Антверпен, Макрон закликав європейські країни надавати пріоритет місцевим ресурсам у стратегічних секторах, таких як хімічна промисловість, виробництво мікрочіпів і технології, інформує Bloomberg.
«Якщо ви хочете зберегти робочі місця на цьому континенті, якщо ви хочете зберегти наші соціальні моделі, якщо ви хочете говорити про напівпровідники, хімічну промисловість тощо, ми повинні зберігати й визначати європейський контент за своєю суттю», — заявив французький лідер.
Проте одразу після цього Мерц попередив, що підхід «Зроблено в Європі» може бути занадто вузьким. «Ми повинні використовувати правила європейських переваг, але розумно, лише для критичних стратегічних секторів і лише як останній засіб», — наголосив канцлер на тому ж заході.
Союз неоднодумців
Розбіжності між лідерами двох найбільших економік Європи відображають масштаб виклику, з яким зіткнувся ЄС. Європа бореться з нездатністю поглибити свій єдиний ринок і прийняти економічні реформи, тоді як США стають дедалі більш протекціоністськими, а Китай продовжує розширювати свою промислову міць. Хоча європейські країни одностайні у визнанні необхідності посилити конкурентоспроможність союзу та зміцнити єдиний ринок, розбіжності щодо шляхів досягнення цього є глибокими.
Франція просуває порядок денний «Купуй європейське» на рівні ЄС у всьому — від оборонного виробництва до правил закупівель. Це відбувається в той час, коли Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, готується представити наступного місяця свій Industrial Accelerator Act, який визначатиме відсоток європейських компонентів, що мають бути включені в продукцію. Комісія також опублікує правила, які підпорядковуватимуть ключові іноземні інвестиції суворим умовам щодо обміну технологіями, найму місцевих працівників і створення спільних підприємств з європейськими компаніями.
Париж vs Берлін
У своєму виступі Мерц застеріг проти «вузького» підходу, коли ЄС розглядає перегляд своїх правил щодо контенту та закупівель. Натомість він стверджує, що «Зроблено в Європі» має означати скорочення бюрократії, зміцнення єдиного ринку та диверсифікацію торгівлі.
Спільний борг — ще одне питання, яке розділяє Париж і Берлін. Макрон скористався своєю платформою в Антверпені, щоб повторити підтримку розширення спроможності ЄС у цьому напрямку для фінансування стратегічних інвестицій.
«Якщо ми хочемо мати правильний рівень інвестицій у космос, оборону та безпеку, чисті технології, штучний інтелект і квантові технології, а також трансформувати продуктивність і конкурентоспроможність, єдиний шлях — це спільна емісія боргу», — заявив Макрон. Берлін виступає проти цієї ідеї, натомість стверджуючи, що більше коштів у довгостроковому бюджеті ЄС має бути направлено на інвестиції, а не на такі сектори, як, наприклад, сільське господарство.
Проривів не очікується
Напередодні зустрічі в четвер голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив Bloomberg, що серед лідерів ЄС є «чітке відчуття терміновості» для прийняття рішень, які матимуть вплив. Проте жодних серйозних проривів на зібранні не очікується.
Зустріч, яку очолить Кошта й на якій будуть присутні колишній глава Європейського центрального банку Маріо Драгі та колишній прем’єр-міністр Італії Енріко Летта, має на меті обговорити шляхи інтеграції ринків, надання пріоритету компаніям ЄС у державних контрактах і пом’якшення правил для створення більших європейських компаній. Драгі та Летта обидва є авторами доповідей про проблеми конкурентоспроможності ЄС. Учасники потім знову зустрінуться в березні, щоб конкретизувати свої плани.
Звертаючись до саміту бізнес-лідерів раніше того ж дня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що в Європі «занадто багато золота» у регулюванні, пообіцявши представити наступного місяця загальноєвропейську корпоративну структуру, відому як «28-й режим».
Макрон за декарбонізацію
Макрон також закликав ЄС у своєму виступі просуватися вперед зі створенням повноцінного «енергетичного союзу», в якому низьковуглецеві електрони (електроенергія, вироблена з джерел, які виділяють мінімальну або нульову кількість парникових газів під час генерації — ред.) можуть вільно переміщатися по всьому блоку.
«Декарбонізація має стати рушієм конкурентоспроможності, а не вектором промислового занепаду», — заявив Макрон. «Це явно структурний поворотний момент».
Він зазначив, що відмова від «зеленої угоди» — флагманського кліматичного плану ЄС — була б «дурістю», але додав, що компаніям потрібен більший захист від надлишкової пропозиції продуктів із країн, де правила декарбонізації є більш м’якими. Механізм прикордонного коригування вуглецю в ЄС, який накладає збори на такі продукти, допоміг ArcelorMittal прийняти інвестиційне рішення щодо електродугової печі вартістю $1,3 млрд у Дюнкерку цього тижня, повідомив Макрон.
Раніше повідомлялося, що Франція та Німеччина посилюють тиск на своїх промислових гігантів, щоб врятувати європейський винищувач наступного покоління. Це проєкт вартістю 100 мільярдів євро ($115 млрд), який балансує на межі краху. Система бойової авіації майбутнього (FCAS), запропонована понад вісім років тому, загрузла в суперечках між французькою Dassault Aviation та Airbus щодо розподілу робіт і ключових технологій.