Концесія Чорноморська без системи Prozorro – Які існують ризики
В АМЕУ розповіли про ризики.
“Виключення Prozorro з процедури відбору концесіонера — це не технічна проблема, а можливий сигнал про те, що прозорість перестала бути пріоритетом для уряду”,— заявив голова Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктор Берестенко, коментуючи рішення Кабміну відкласти обов’язкове використання системи Prozorro для великих концесій ще на два роки — до 2027-го. Про це йдеться у статті LIGA.net “Концесія портів без Prozorro. Які наслідки рішення Мінекономіки”.
Як зазначається у матеріалі, за логікою урядової постанови тепер стратегічні інфраструктурні об’єкти, зокрема морські порти, можуть передаватися інвесторам без повноцінної електронної конкуренції. Рішення з’явилося в момент, коли вже цього тижня (15–17 грудня) може бути оголошено конкурс на 40-річну концесію терміналів у порту Чорноморськ. В уряді очікують, що проєкт залучить сотні мільйонів доларів у модернізацію причалів та устаткування, а бюджети різних рівнів отримають понад $1,1 млрд доходів.
Щоб пояснити причини відтермінування, LIGA.net надіслала запит до Міністерства економіки. У відомстві на запит не відповіли та відсилають до короткого роз’яснення на сайті: для того, щоб концесійні конкурси запрацювали в Prozorro, потрібно розробити й ухвалити близько 30 підзаконних нормативно-правових актів. Закон “Про публічно-приватне партнерство”, який це передбачає, президент підписав влітку 2025 року, однак на якому етапі підготовка документів – не повідомляється.
У Мінекономіки заявляють: “Після забезпечення технічної готовності електронної торгової системи, проведення концесійних конкурсів у Prozorro буде забезпечене у повному обсязі”. Коли саме настане “технічна готовність” і коли будуть готові всі документи, у міністерстві не уточнили.
Голова АМЕУ Віктор Берестенко жорстко ставить під сумнів “технічне” пояснення та попереджає: відхід від Prozorro саме напередодні конкурсу по Чорноморську може вдарити по довірі ринку й створити підозри щодо “ручного” відбору. Він також скептично оцінює шанси на реальну конкуренцію під час війни: “Сьогодні немає реальних інвесторів, готових вкладати кошти в інфраструктуру на 40 років в умовах щоденних атак, нестабільності та відсутності гарантій”.
Додатковим ризиком для будь-якої портової угоди залишається невизначеність щодо майбутніх правил безпеки на морі. Ексзаступник міністра економіки Павло Кухта підкреслює, що потенційна мирна угода між Україною та РФ може змінити економіку проєктів: “Якщо війна закінчиться в найближчий рік, рівень безпеки в Чорному морі буде іншим, а вантажопотоки — переорієнтуються”. Водночас він визнає: нескінченно відкладати концесійні конкурси через війну також не варто.
На початку вересня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що “понад 40” провідних міжнародних портових операторів та інвесторів готові долучитися до таких проєктів. Проте, за словами голови Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенка, галузь досі не побачила жодного підтвердження заявленої “високої зацікавленості” іноземних інвесторів.