Отже, Україна і США підписали угоду про корисні копалини
Добре це чи погано? Складно сказати до того, як повний текст угоди буде опубліковано і передано в парламент. Уряд не залучав Верховну Раду до підготовки угоди, але звернеться до Ради за ратифікацією. Тому коментуватиму відоме з преси.
Будь-яке покращення стосунків між Україною і США позитивне. Угода цьому сприяє.
“Як сказав Президент, Сполучені Штати прагнуть сприяти завершенню цієї жорстокої та безглуздої війни“, – заявив міністр фінансів Скотт Бассент. “Ця угода чітко сигналізує Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній та процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі“.
Це, мабуть, усе, що ми почули про безпеку України після підписання угоди. Добре, що хоч це. Бо в самій угоді жодних безпекових гарантій немає.
Преса цитує такий запис в угоді : Київ і Вашингтон погоджуються, що вона підтверджує “довгострокову стратегічну узгодженість” між двома країнами та “підтримку США безпеки, процвітання, реконструкції та інтеграції України у світові економічні системи“.
Угода стосується рідкісноземельних металів, нафти та газу за новими ліцензіями й не включає контроль над Запорізькою АЕС та іншими об’єктами енергетики.
Я вже писав, що рідкісноземельних металів у нас мало, а ті, що є, видобувати досі було нерентабельно. Інакше їх би вже видобували.
З угоди незрозуміло, хто саме буде інвестувати у фонд, який за угодою створено. Це будуть не Трамп з Бассентом, а приватні компанії. І якщо їм інвестувати буде нецікаво, угода буде варта паперу, на якому видрукувана і не варта наших нервів.
Тепер чекаємо повний текст з вірою, що угода стимулюватиме США підтримувати Україну зброєю і коштами.
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.