Княжицький: Те, що Україна під тиском КНР не визнає Тайвань, – помилка
Про перший за 20 років візит української міжпартійної делегації до Тайваню
Уперше за 20 років українська міжпартійна делегація відвідала Тайвань. Я мав честь очолювати цю делегацію
Від “Європейської солідарності”, окрім мене, були присутні Михайло Бондар та Андрій Лопушанський. Святослав Юраш представляв фракцію “Слуга народу”, Іван Крулько — фракцію “Батьківщина”, Соломія Бобровська — фракцію “Голос”. Від групи “Довіра” участь брав Валерій Лунченко.
Тайвань: історичний контекст
Після Другої світової війни в Китаї розгорнулася громадянська війна. Лідер антикомуністичного руху і тодішній глава Китаю Чан Кайші зазнав поразки від комуністів. Його армія відійшла на невеликий острів поблизу материкового Китаю.
Саме там, після тривалих пошуків шляху розвитку, утворився Тайвань — справжня демократія, де відбуваються вільні вибори, де громадяни обирають парламент, президента, органи місцевого самоврядування, де діють політична конкуренція, верховенство права і свобода слова. Цього всього немає у материковому Китаї. І саме тому Пекін прагне окупувати та приєднати Тайвань.
Був час, коли Китайська Республіка (Тайвань) представляла китайську націю в ООН та інших міжнародних організаціях. Але згодом, після міжнародних переговорів, саме Китайська Народна Республіка стала єдиним представником Китаю в цих структурах.
Україна, як і більшість країн світу, визнає принцип “єдиного Китаю”. Але постає питання: яким повинен бути цілісний Китай? Чи може він бути авторитарним, як тепер? Очевидно, ні. Єдина китайська нація має право існувати як сильна азійська демократія — такою вона є сьогодні на Тайвані.
Сучасний розвиток Тайваню
Нині Тайвань досягнув надзвичайних успіхів. Країна створила потужну промисловість, підняла рівень життя до одного з найвищих у світі. За рівнем ВВП на душу населення Тайвань займає 12-те місце у світі.
Світ активно співпрацює з Тайванем. У галузі електроніки він став лідером у виробництві напівпровідників: 80% чіпів для штучного інтелекту виробляють саме тайванські компанії. Потужними є також металургія, машинобудування, виробництво електроніки та інші галузі.
Це пояснює, чому, наприклад, у парламенті Польщі група міжпарламентських зв’язків з Тайванем є найбільшою — вона об’єднує 109 депутатів Сейму. Група дружби з США налічує 88 депутатів, з Україною — 78.
В Україні такої групи не існує взагалі. Навіть міжфракційне об’єднання з підтримки гуманітарних зв’язків з Тайванем не реєструється керівництвом Верховної Ради. Причина — економічний та політичний тиск Китаю через бізнес-інтереси.
Я вважаю це серйозною політичною помилкою. Визнаючи єдиний Китай, ніщо не забороняє Україні розвивати економічну, культурну та гуманітарну співпрацю з Тайванем, як це роблять інші країни. Тим більше, що Тайвань послідовно підтримує нас у війні з російським агресором.
Підтримка України з боку Тайваню
У Конгресі США допомогу Україні часто ухвалюють разом із пакетами підтримки інших країн, які протистоять агресії — Тайваню та Ізраїлю. Тайванці добре розуміють: якщо Україна програє війну, наступною жертвою агресії стане саме їхня країна. Тому їхня підтримка — щира і масштабна.
Тайвань реалізує численні гуманітарні проєкти, виділяє десятки мільйонів доларів на допомогу українському суспільству. Зокрема, за підтримки Тайваню та Українського католицького університету ми організували освітній проєкт “Leave no one behind partnership”. В його рамках вчителі інформатики та програмування з українських шкіл підвищують кваліфікацію, а школярі — вчаться підприємництва та інновацій. Після завершення курсів школи-учасниці проєкту отримують комп’ютерні та робототехнічні класи. Загалом в межах проєкту 96 українських закладів освіти отримали сучасне комп’ютерне обладнання та робототехніку.
Крім того, Тайвань співпрацює з нашими союзниками — Литвою, Чехією — у відбудові зруйнованих шкіл, підтримує електронну промисловість України та інші сфери.
Можливості для України
Українська промисловість зацікавлена у закупівлі тайванської продукції — від електроніки до машинобудування. Під час візиту ми провели зустрічі зі спікером парламенту, представниками двох найбільших політичних партій, віцепрезиденткою, президентом, керівниками галузевих асоціацій, а також відвідали провідні підприємства Тайваню.
Тайвань відкритий до співпраці з Україною, але через тиск Китаю наша держава закриває перед ним двері. Це абсурдно, адже Китай, який відкрито підтримує Росію, продовжує активно працювати з Україною, тоді як Тайвань — щирий союзник, чиї громадяни воюють у лавах ЗСУ — фактично ігнорується.
Торгові представництва Тайваню працюють у Москві, Варшаві та у більшості європейських столиць, але не в Києві. Відкриття такого офісу дало б величезний поштовх співпраці, допомогло б армії та економіці. Це жодним чином не суперечить принципу “єдиного Китаю” — про що свідчить досвід багатьох країн ЄС.
Безпека та технології
Співпрацюючи з Тайванем, ми зберігаємо можливість працювати і з Китаєм. Однак із Пекіном треба бути обережними: через мережі 5G та електроніку він намагається отримати монополію на інформаційний контроль. Багато держав запроваджують засоби кіберзахисту від такого втручання. Україна ж поки нічого подібного не робить.
Тайванська електроніка і телекомунікаційні рішення могли б стати безпечною альтернативою. У багатьох українських містах, зокрема у Львові та Бучі, вже обговорюють спільні проєкти з розбудови мереж 5G. Тайвань підтримує медичні центри, які займаються реабілітацією наших військових.
Як висновок, зазначу: вдячність — риса, яка дозволяє будувати майбутнє. Ми повинні негайно відкрити представництво Тайваню в Україні, спростити отримання віз для тайванських громадян та максимально розвивати економічну, гуманітарну й оборонну співпрацю.
Саме так діють наші союзники. На багатьох наших зустрічах у Тайвані були присутні американські дипломати, які прямо заявляють про зацікавленість США в українсько-тайванській кооперації в обороні та розвитку економіки.
Вірю, що цей перший за два десятиліття міжпартійний візит українських депутатів до Тайваню стане початком глибокого та взаємовигідного партнерства.
Фото з Facebook Миколи Княжицького
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.