Серед показників, за якими Україні слід стежити у контексті війни з Іраном, є вартість нафти
Відомо, що Росія фінансує військові дії за рахунок доходів від нафти, і саме зниження цін минулого року разом із санкціями призвело до значного падіння доходів російського бюджету. Водночас з початком бойових дій в Ірані ціни на нафту почали підвищуватися, і виникає питання: який вплив це може мати на війну.
1. Найбільш болісним кроком, який може вжити Іран у відповідь, є перекриття Ормузької протоки. Це вузький прохід з Перської затоки до Індійського океану, через який проходить приблизно 20% світової нафти, тому його блокування миттєво вплине на світові ціни.
На даний момент протока фактично закрита для танкерів. Але це не стільки через обстріли з боку Ірану, скільки через позицію страхових компаній, які на фоні атак підвищили тарифи в кілька разів.
Президент Дональд Трамп повідомив, що проходження танкерів через протоку забезпечать американські військові та державна страхова корпорація США. Проте наразі незрозуміло, наскільки ця схема працює: станом на другу половину дня 5 березня рух через протоку фактично зупинений.
2. Перекриття протоки разом з ударами по нафтопереробним заводам арабських монархій викликало стрибок цін на нафту приблизно на 20 доларів. Проте короткочасні коливання цін майже не впливають на доходи російського бюджету. Реальний ефект буде лише в тому випадку, якщо високі ціни збережуться хоча б до кінця року.
Якщо ж ціни повернуться до рівнів, які спостерігалися цієї зими, Росія й надалі залишатиметься у фінансовій кризі та буде змушена шукати кошти для фінансування війни проти України.
Таким чином, Росія об’єктивно зацікавлена в тому, щоб блокування Ормузької протоки тривало якомога довше. Поки це триває, ціни на нафту залишатимуться високими або навіть зростатимуть.
3. Проблема полягає в тому, що тривале блокування проходу нафтових танкерів суперечить інтересам самого Ірану.
Єдиним реальним джерелом доходів Ірану є продаж нафти. Фактично єдиним великим покупцем іранської нафти, який викуповує близько 90% її експорту, є Китай. В умовах санкцій саме Китай став головним економічним партнером і фактичним спонсором іранської економіки.
Якщо нинішня влада в Ірані прагне утримати ситуацію в країні під контролем, їй потрібні стабільні доходи від нафти. Але якщо блокування танкерів затягнеться, Китай може просто переорієнтуватися на інші джерела нафти. У такому випадку це безпосередньо вдарить по здатності іранської влади контролювати ситуацію.
Читайте також: Режим аятол пішов ва-банк. Іран б’є по грошах Трампа
Іран уже тривалий час перебуває в умовах глибокої економічної кризи. Саме вона стала причиною наймасовіших протестів цієї зими, які були жорстоко придушені владою (загинули десятки тисяч людей). Тому в інтересах Ірану не блокувати проходження танкерів: це дозволить не лише продовжити продаж власної нафти, а й зберегти Китай серед ключових покупців.
До цього варто додати, що приблизно 50% імпорту нафти Китай отримує з країн Перської затоки. Тому КНР безпосередньо зацікавлена у швидкому відновленні руху танкерів через Ормузьку протоку.
Звісно, у воєнних умовах можливі різні сценарії. Але наразі малоймовірно, що блокування Ормузької протоки триватиме довго. Отже, навряд чи війна проти Ірану суттєво допоможе Росії знайти додаткові кошти для фінансування війни проти України.
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.