Княжицький про дотримання процедури у справі угоди про надра
Коли йдеться про безпекову угоду зі Сполученими Штатами, українське суспільство має повне право на скрупульозний аналіз і контроль. Не тому, що ми не довіряємо партнерам, а тому, що саме така увага є запорукою нашої державності й суверенітету
Що вдалося з’ясувати:
1. Хто підписант?
Угоду укладено між урядом України та урядом США. Це прямо зазначено в назві документа, а також у розпорядженні Кабінету Міністрів №416-р, на підставі якого діяла перша віцепрем’єрка Свириденко.
2. Чи потрібна ратифікація?
Так. Частина друга статті XI угоди прямо вказує, що вона набирає чинності після ратифікації Верховною Радою України.
3. Яка практика в Україні?
Верховна Рада регулярно ратифікує міжурядові угоди. В базі законодавства є 644 приклади таких угод, укладених КМУ. Остання ратифікація — від 4 лютого 2025 року (угода з урядом Великої Британії).
4. Підстави для ратифікації:
У більшості пояснювальних записок до ратифікаційних законопроєктів зазначено, що вона необхідна через потребу в зміні чинного законодавства — відповідно до пункту “є” частини 2 статті 9 Закону “Про міжнародні договори України”.
У випадку з угодою зі США (законопроєкт №0309 від 01.05.2025) такого обґрунтування немає. Але очевидно, що воно існує — принаймні за двома пунктами, включно з необхідністю змін до законів.
5. Що каже закон?
Згідно зі статтею 194 Регламенту ВР та статтею 9 Закону про міжнародні договори, якщо міжнародний договір потребує змін до чинних законів, відповідні законопроєкти мають подаватися одночасно з проєктом ратифікації.
6. Чи дотримано процедури?
Ні. До законопроєкту про ратифікацію ресурсної угоди зміни до інших законів не додані, попри прямі вимоги регламенту й закону.
7. Чи це виняток?
Ні. Аналіз десятків ратифікаційних законопроєктів свідчить, що ця норма ігнорується системно. Навіть під час ратифікації Угоди про асоціацію її не дотрималися.
Висновки:
- Є два типи міжнародних договорів: ті, що укладаються президентом від імені України, і ті, що укладаються Кабміном від імені Уряду.
- Обидва типи можуть підлягати ратифікації, якщо для цього є підстави, визначені Законом.
- У випадку угоди з США підстави для ратифікації очевидні.
- Підписання угоди Свириденко має легальне підґрунтя — розпорядження КМУ.
- Проблема — в процедурі: порушено вимогу подавати зміни до законів разом із законопроєктом про ратифікацію.
- Це порушення стало вже системною хибою українського парламентського процесу.
Отже, проблема — не в самій угоді. А в тому, як ми реалізовуємо свої зобов’язання. Як оформлюємо правову базу. Як сприймаємо державність — формально чи відповідально.
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.