Бачу багато обговорень щодо того, що через конфлікт в Ірані ціна нафти зросла, і тому Росії нібито стане легше фінансувати війну. Але це не відповідає дійсності, адже фінансові труднощі Росії є набагато серйознішими, ніж просто коливання цін на нафту
Спробую пояснити максимально зрозуміло:
- Відомо, що у структурі доходів російського бюджету у 2025 році нафта і газ складали лише 23%. Це свідчить про те, що можливості Росії фінансувати війну залежать не стільки від цін на нафту, скільки від інших 77% доходів, які не пов’язані з продажем енергоносіїв;
- Ці 77% доходів російського бюджету залежать від фактичного стану економіки. Якщо спростити: чим швидше розвивається економіка і чим більше прибутків отримує бізнес, тим більше податків надходить до бюджету;
- 2025 рік став першим роком, коли економіка Росії почала уповільнюватися. У порівнянні з 2024 роком темпи зростання зменшилися більш ніж у чотири рази. І чим більше економіка потрапляє у стагнацію, тим менше податків надходить до бюджету, а отже, менше коштів Росія має на війну;
- Стадія стагнації стала очевидною для Росії вже у 2025 році, коли доходи бюджету різко знизилися. Водночас витрати (через війну та санкції) значно зросли. В результаті, щоб виконати бюджет 2025 року, Росії довелося шукати приблизно 80 мільярдів доларів (ці кошти були компенсовані підвищенням податків, використанням золотовалютних резервів і скороченням витрат на інші потреби);
- Таким чином, навіть теоретичне зростання цін на нафту не вирішить проблем Росії з фінансуванням війни. Хіба що ціна залишиться на рівні 150–200 доларів за барель протягом усього 2026 року. Але навіть якщо конфлікт в Ірані затягнеться, а Ормузька протока буде заблокована цілий рік, сценарій із такими цінами виглядає малоймовірним.
Як я вже зазначав раніше, короткочасні коливання цін на нафту майже не впливають на доходи Росії. Найбільший вплив мають тривалі періоди — коли ціна протягом року або більше залишається стабільно високою чи низькою.
Проте в умовах війни на виснаження для нас важливо, щоб страждала російська економіка в цілому, а не лише сектор нафти і газу. Саме це ми спостерігаємо вже другий рік: російська економіка потрапляє у стагнацію, а Кремль підриває її величезними витратами на війну, підвищенням податків і зменшенням доходів від експорту.
Усе це в сукупності підштовхує Путіна до завершення війни. Зрозуміло, що якби Путіна цікавила економіка, він би не розпочинав війну.
Але, як би йому не хотілося, він не може ігнорувати економічні реалії, за якими фінансування війни може закінчитися ще до кінця цього року. І жодні ціни на нафту тут не допоможуть, якими б фантастично високими вони не були.
Джерело
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.