Наступне оновлення
Державна податкова служба України 31 березня затвердила та у квітні оприлюднила на своєму вебсайті чергове щоквартальне оновлення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства — так званого «Клубу білого бізнесу» (далі — КББ або Перелік).
Це вже п’яте оновлення Переліку, який ДПС вперше опублікувала у грудні 2024 року відповідно до вимог закону від 18.06.2024 №3813-IX.
У 2024 році до першої версії Переліку увійшло 8255 платників податків. Подальший склад учасників КББ щоквартально суттєво змінювався. В окремі квартали оновлення досягало 26% від попередньої версії.
До останньої версії КББ станом на березень 2026 року ввійшло 8991 платник податків: 8410 юридичних осіб і 581 фізична особа-підприємець.
Дискримінаційний аспект
Згідно з даними Держстату, станом на 1 квітня поточного року в Україні зареєстровано 1 563 733 юридичні особи та 1 801 587 ФОП; разом — 3 365 320 платників податків.
Таким чином, на сьогодні до КББ входять лише 0,27% від усіх платників податків. Окремо для юридичних осіб і ФОПів цей показник становить 0,54% і майже незначні 0,03%, відповідно.
Отже, податкова не вважає 99,73% платників податків такими, що мають високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства? Ці цифри чітко вказують на дискримінаційний характер концепції створення КББ.
При цьому, згідно з тими ж даними ДПС, за підсумками 2025 року платниками податків з Переліку сплачено 272,2 млрд грн податків до зведеного бюджету, що становить 13,3% від загального обсягу податкових надходжень.
Ця частка сплачених податків не є свідченням успіху створення КББ, а пояснюється переважно тим, що значна частина учасників КББ входять до іншого елітного клубу — Реєстру великих платників податків (далі — ВПП).
Фактично КББ було створено з порушенням основоположних принципів податкового законодавства України, таких як: рівність усіх платників перед законом і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; презумпція правомірності рішень платника податку; нейтральність оподаткування (встановлення податків і зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків) (пункт 4.1 статті 4 Податкового кодексу).
Перекручення питання довіри
Контролюючий орган веде гру з платниками податків «довіряю — не довіряю», тоді як відповідно до Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД), затвердженої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 №1218-р, «ключове значення має відновлення довіри платників податків до контролюючих органів».
Ми спостерігаємо, як ключове для НСД питання про те, як контролюючому органу заслужити довіру платників податків, на практиці перекручується на зворотне: нині платники податків через механістичні критерії та правила мають заслуговувати довіру перед податківцями.
Вибірковість використання показників
Державна податкова служба зазначила, що кількість платників податків, включених до останньої версії КББ, зросла на 153 і досягла 8 991 суб’єкта господарювання (СГ), або зросла майже на 18% у порівнянні з листопадом 2025 року.
Однак, нагадаємо, станом на червень 2025 року кількість учасників КББ становила 9 673 СГ.
Основним фактором коливання кількості учасників КББ є радше неодноразове внесення змін до Податкового кодексу і Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, вперше затвердженого нещодавно наказом Мінфіну від 07.10.2024 №495 (далі — Порядок), а не успішність КББ. Так, наказом Мінфіну від 24.03.2026 №168 вже втретє внесено зміни до Порядку.
Сумнівна якість включення окремих учасників до КББ
Не всі учасники цього клубу насправді є білим бізнесом. До КББ потрапляють і платники податків, які не відповідають критеріям високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства.
Так, Опендатабот (Opendatabot.ua) торік оприлюднив результати аналізу компаній, що потрапили до КББ, і виявив серед них 24 компанії, пов’язані з підсанкційними особами спільним бізнесом.
З нещодавніх новин можемо згадати випадок, коли 27 квітня 2026 року Бюро економічної безпеки викрило конвертаційний центр, який мав тіньові обороти до 18 млрд грн, обслуговував сотні компаній по всій Україні та був інтегрований у міжнародні фінансові канали Євросоюзу та Об’єднаних Арабських Еміратів. Для схем центр використовував близько 500 підконтрольних компаній, а понад 200 підприємств за його допомогою мінімізували свої податкові зобов’язання з ПДВ через фіктивні операції для подальшого обготівковування коштів та їхньої легалізації.
Перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що серед клієнтів цього конвертаційного центру, тобто учасників схем, були компанії в тому числі з «Клубу білого бізнесу».
Такі випадки значною мірою підривають репутацію належності до КББ.
Сумнівність переваг потрапляння до КББ
Переваги «Клубу білого бізнесу», незважаючи на активні спроби окремих народних депутатів і керівних посадових осіб ДПС просувати цю концепцію, на практиці є незначними та сумнівними.
Перевагами участі платника податків у КББ, на думку авторів цієї ініціативи та податківців, мають бути:
- постійна підтримка особистим комплаєнс-менеджером;
- невключення до планових виїзних документальних перевірок, оскільки у платника податків відсутні ризики, за якими ДПС складає план-графік таких перевірок;
- обмеження у деяких видах і підставах проведення перевірок податківцями (але з цілою низкою виключень);
- скорочення строків:
- камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ;
- отримання індивідуальних податкових консультацій;
- отримання відповідей на запит щодо відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо їхнього усунення.
Отже, переваги участі в КББ є незначними та навіть сумнівними, оскільки, приміром:
- потрапити до КББ важко, а вибути через механізм щоквартального оновлення — легко;
- КББ є тимчасовим явищем, законом №3813 його створено на період дії воєнного стану, після чого податківці однаково матимуть можливість перевіряти й минулі податкові періоди, коли платник податків входив до складу учасників КББ;
- потрапляння до КББ не є механізмом захисту платників податків від дій інших правоохоронних органів;
- інститут КББ у реальності не послаблює (попри наявність комплаєнс-менеджерів), а посилює адміністративні витрати платника, пов’язані із спробами постійної відповідності всім критеріям Переліку;
- скорочення строків проведення окремих перевірок не збільшує ймовірності їхніх позитивних для платника податків висновків і не має значного впливу на самі строки отримання платником відповідного відшкодування ПДВ;
- постійна підтримка платника податків з КББ комплаєнс-менеджером є аналогом нещодавно існуючого інституту індивідуальних податкових координаторів для ВПП. Для значної кількості учасників КББ, які є ВПП, так звані комплаєнс-менеджери фактично є простою заміною вивіски;
- численні критерії потрапляння та перебування у КББ можуть використовуватися податківцями і для визначення кола найбільш ризикових платників (платників із низьким рівнем добровільного дотримання податкового законодавства).
***
Таким чином, концепція створення КББ є формальною, необґрунтованою та малоефективною, а сам «Клуб білого бізнесу» — структурою, що не приносить користі переважній більшості його учасників.
Створення та просування КББ в основному є PR-акцією для авторів цієї ідеї та податківців і має більший сенс для них, ніж для платників податків.
Платникам податків не слід переживати, якщо вони не потрапили до КББ, а варто вживати системні заходи для забезпечення свого належного правового захисту у сфері податкового законодавства та формувати власну внутрішню систему податкового комплаєнсу.