Київ і регіони-лідери витягнули зростання ФОП наприкінці 2025 року

Київ і регіони-лідери витягнули зростання ФОП наприкінці 2025 року 1 У останньому кварталі року вперше кількість реєстрацій перевищила кількість закриття малого бізнесу.

Наприкінці 2025 року малий бізнес в Україні відчув деяке пожвавлення: вперше за останні роки у четвертому кварталі кількість вперше зараєстрованих ФОПів перевищила кількість тих, хто припинив діяльність. Про це 30 грудня YouControl.Market опублікував підсумкове дослідження року.

За останніх три місяці року в країні з’явилося приблизно 58,2 тис. нових ФОПів, тоді як 50,5 тис. припинили роботу. Таким чином приріст нових підприємців дорівнює 40 % — 7–8 тисяч підприємців.

Порівняно з IV кварталом 2024 року стало менше припинень  діяльності — на 18%, тоді як наприкінці 2024-го на кожні 100 нових ФОПи припадало майже 150 закритих. Нині — близько 87. 

Найактивніше підприємці реєструвалися у роздрібній торгівлі —  це 16,5 тис., майже третина всіх нових бізнесів кварталу. Далі йдуть ІТ (7,7 тис.) та інші послуги (6,9 тис.). Найшвидше зростання показали транспорт і логістика та освітні послуги — плюс 60–70% за рік, що може свідчити про підвищений попит на перевезення, кур’єрів і навчальні сервіси. Водночас ІТ залишається винятком: попри велику кількість нових ФОПів, у галузі за квартал закрилося більше бізнесів, ніж відкрилося.

Згідно з даними YC.Мarket, традиційно найбільша підприємницька активність зосереджена у ключових регіонах-лідерах. М. Київ впевнено посідає перше місце за кількістю зареєстрованих ФОП: за четвертий квартал у столиці зареєстровано приблизно майже 8 тис. нових ФОП. Це на 20% більше, ніж за аналогічний період 2024 року (тоді було 6,6 тис.). Дніпропетровська область – на другому місці із показником 5,8 тис. реєстрацій (+46% рік до року). Третю позицію утримує Львівщина (близько 4,8 тис. ФОП, +43%), яка в умовах війни стала одним із головних прихистків для бізнесу і продовжує нарощувати підприємницький потенціал. Далі йдуть Київська область (4,4 тис. реєстрацій, +32%), Харківщина (4 тис., +41%) та Одещина (4,2 тис., +52%). Сукупно за квартал ці шість регіонів дали понад 53% всіх нових реєстрацій ФОП в Україні, тобто більш ніж кожен другий підприємець реєструвався саме в одному з цих економічних центрів.

Жінки залишаються рушійною силою у реєстрації нових ФОП, але їхня перевага трохи зменшилася у порівнянні з минулим роком – за даними YC.Мarket, протягом жовтня-грудня жінки зареєстрували приблизно майже 36 тис. ФОП, що становить 61% від усіх нових підприємців кварталу. Для порівняння, у IV кварталі 2024 року частка жінок серед нових реєстрацій була вищою – приблизно 62–63%. Відповідно, частка чоловіків зросла з 37% до 39%: чоловіки зареєстрували 22,3 тис. нових ФОП у IV кв. 2025.

Попри ці зміни, жіноче мале підприємництво впевнено домінує: майже 6 із 10 нових ФОП реєструють саме жінки. Ймовірне пояснення такого дисбалансу – в суспільних реаліях воєнного часу. Аналітики відзначають, що ця тенденція простежується вже не перший рік і стала ще виразнішою після початку повномасштабної війни, коли багато жінок стали започатковувати власний малий бізнес для підтримки сімей та економіки. У четвертому кварталі 2025 року на жінок припадає близько 51% усіх припинень ФОП (25,6 тис. випадків), а на чоловіків – 49% (24,5 тис.). У третьому кварталі цей розрив був ще більшим (53% у жінок проти 47% у чоловіків).

Незважаючи на те, що у році, який минає, кількість ФОП у країні ще трохи скоротилася, кінець року показав: малий бізнес адаптується, а підприємницька активність поступово відновлюється по всій відносно безпечній території України.

Нагадаємо, уряд ухвалив рішення про відтермінування обов’язкового використання платіжних терміналів для ФОП 1-ї групи на весь період дії воєнного стану. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила, що такий крок допоможе найдрібнішим підприємцям встояти перед логістичними та економічними викликами війни.

 Водночас на горизонті з’являються більш фундаментальні зміни. Міністр фінансів Сергій Марченко нагадав, що з 2027 року частина спрощенців буде зобов’язана сплачувати ПДВ. Це рішення є частиною домовленостей із МВФ і спрямоване на боротьбу зі схемами, коли великі корпорації використовують «спрощенку» для мінімізації податків.