Китай і Казахстан активізують розвиток Транскаспійського транспортного маршруту, уникаючи Росії. У разі реалізації цих планів Москва може зазнати значних втрат у доходах від транзиту між Азією та Європою.
Пекін має намір у найближчі роки суттєво збільшити обсяги вантажоперевезень до Європи через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, відомий також як “Серединний коридор”. Цей маршрут проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, що дозволяє повністю уникнути території Росії.
Хоча цей шлях є більш складним у порівнянні з традиційним російським транзитом через поєднання залізничних перевезень, морських переправ і митних процедур кількох країн, Китай і Казахстан активно інвестують у його розвиток. Основними причинами є ризики санкцій, зниження довіри до Росії як транзитної держави та бажання зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.
Для розвитку коридору компанія “Казахстанські залізниці” (KTZ) планує до 2030 року вкласти близько 10 млрд доларів у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури.
Уже у 2026 році заплановано побудувати близько 900 км нових залізничних колій. Зокрема, ділянка Аягоз – Бахти створить третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Це дозволить збільшити пропускну спроможність маршруту з 55 млн до 100 млн тонн вантажів на рік до 2030 року.
Крім того, KTZ інвестує понад 100 млн доларів у будівництво шести нових вантажних суден для перевезень через Каспійське море між портами Актау, Курик та Баку.
На фоні розширення транспортного коридору KTZ також готується до проведення IPO у 2026 році з можливим розміщенням акцій у Казахстані, Лондоні та Гонконзі. Отримані кошти планують використати для подальшого розвитку інфраструктури та оновлення рухомого складу.
Згідно з даними асоціації ТМТМ, обсяги перевезень маршрутом зросли з 2,76 млн тонн у 2023 році до 4,48 млн тонн у 2024 році. У першому кварталі 2026 року коридором вже пройшли близько 173 контейнерних поїздів, а до кінця року Казахстан сподівається збільшити цей показник до 600. У 2027 році цей показник може зрости ще на 67%.
За оцінками аналітиків, після виходу маршруту на повну потужність Росія може остаточно втратити статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що призведе до багатомільярдних втрат для неї.