Міжнародний валютний фонд (МВФ) вперше настільки відкрито розкритикував економічну модель Китаю, назвавши її такою, що завдає шкоди іншим країнам і породжує марнотратство всередині самої країни. У щорічному огляді китайської економіки — так званій «Консультації за Статтею IV» — виконавчі директори фонду закликали Пекін зробити перехід до моделі, орієнтованої на внутрішній споживчий попит, «головним пріоритетом», повідомляє Bloomberg.
Документ, оприлюднений у середу в розпал тижневих свят з нагоди китайського Місячного нового року, містить низку тверджень, які традиційно вважалися прерогативою американської політичної критики на адресу Пекіна.
Експорт і юань
Особливу увагу МВФ приділив величезному позитивному сальдо поточного рахунку Китаю. За розрахунками фонду, у 2025 році профіцит склав 3,3% ВВП — більш ніж удвічі перевищивши прогноз самого МВФ у 1,5%, зроблений рік тому. Розрахунки Bloomberg на основі попередніх даних дають ще більшу цифру — 3,7% ВВП, що стало результатом рекордного перевищення китайського експорту над імпортом на $1,2 трильйона.
Одним із ключових чинників такого дисбалансу МВФ називає курсову політику. Фахівці фонду оцінюють юань як недооцінений приблизно на 16% у торгово-зваженому та скоригованому на інфляцію вираженні – у діапазоні від 12,1% до 20,7%. Це означає, що китайські товари штучно стають дешевшими на світових ринках, тоді як імпорт до Китаю — дорожчим, що стримує внутрішній попит.
Представник Китаю в раді МВФ Чженсінь Чжан у відповідній заяві відкинув ці звинувачення, стверджуючи, що зростання китайського експорту у 2025 році було зумовлене «конкурентоспроможністю та інноваційним потенціалом» країни, а також так званим «фронтальним завантаженням» через торговельну політику США. Щодо курсу юаня, Пекін наполягає, що він визначається ринковими силами, а валютна політика є «чіткою та послідовною».
«Невиправдана» підтримка
МВФ також піддав критиці масштабну промислову політику Пекіна. За підрахунками фонду, фіскальні витрати уряду на підтримку пріоритетних секторів становили близько 4% ВВП станом на 2023 рік. Для порівняння: державна допомога в Євросоюзі у 2022 році склала менше 1,5% ВВП — тобто менше половини від китайського показника.
МВФ рекомендує скоротити «невиправдані» заходи промислової підтримки приблизно на 2% ВВП у середньостроковій перспективі. Це, на думку фонду, підвищить продуктивність, зменшить нераціональний розподіл ресурсів і скоротить бюджетні витрати. Зазначається, що майже третина економічного зростання Китаю у минулому році була забезпечена чистим експортом — тобто перевищенням вивезеного над ввезеним.
Дефляція та борговий тягар
Окремим блоком у доповіді йдеться про загрозу дефляції — слово «дефляція» або похідні від нього вжиті в документі понад 60 разів. МВФ пов’язує падіння цін із слабким споживчим попитом, зумовленим зокрема глибокою кризою на ринку нерухомості. Величезні борги місцевих органів влади також обмежують їхню здатність стимулювати попит.
Ситуацію ускладнює зростання державного боргу. За оцінкою МВФ, у 2025 році сукупний держборг Китаю досяг майже 127% ВВП — на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у 2024 році. До 2034 року він продовжуватиме зростати, перевищивши 135% ВВП уже цього року.
Аналітики Goldman Sachs попереджали ще у листопаді 2024 року: зростаючі експортні потужності Китаю є чистим негативом для решти світової економіки. Тоді ж вони спрогнозували, що профіцит Китаю може сягнути майже 1% світового ВВП упродовж найближчих трьох років — найбільший показник «будь-якої країни за всю задокументовану історію», за визначенням економістів банку.
Раніше повідомлялося, що Китай став «новим типом наддержави» — енергетичною. КНР встановила майже 900 гігават сонячних потужностей, що перевищує відповідні потужності Європи та США разом узятих. Минулого року Китай виробив 1826 терават-годин електроенергії з сонця та вітру — у п’ять разів більше, ніж енергетичний еквівалент усіх його ядерних боєголовок.