Кінець ери дешевого російського газу для ЄС та інші акценти світових ЗМІ 1 січня
У фокусі міжнародних видань – як вплине на газовий ринок континенту відмова України надалі транспортувати у ЄС російський газ, а також, чому попри оптимізм заяв диктатора Кремля, насправді ситуація в Росії стає все більш хиткою
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 1 січня.
Кремль втратив ще один важіль впливу на Європу
Чи не всі провідні медіа написали про припинення Україною постачання російського газу з 1 січня після закінчення п’ятирічної транзитної угоди.
“Закриття одного з найстаріших газових маршрутів Росії до ЄС було очікуваним і відбулося в той момент, коли війна Москви в Україні невдовзі вступає в четвертий рік. Міністерство енергетики України заявило, що розірвало угоду “в інтересах національної безпеки”, – відзначають у CNN.
Також у виданні додають, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Європейський Союз намагався диверсифікувати свої енергопостачання та зменшити свою залежність від Росії. За даними Європейської ради, імпорт трубопровідного газу до Європейського Союзу з Росії різко скоротився, впавши з понад 40% у 2021 році до приблизно 8% у 2023 році.
Після закриття маршруту через Україну у Росії залишиться лише один спосіб доставлення газу по трубах до Європи: через газопровід “Турецький потік”, який проходить через Туреччину до Болгарії.
У Reuters зауважують, що Росія та колишній Радянський Союз витратили півстоліття на створення значної частки європейського газового ринку, яка на піку становила близько 35%, але війна майже знищила цей бізнес для Газпрому. У виданні нагадують, що газопровід Ямал-Європа через Білорусь також був закритий, а маршрут Nord Stream через Балтійське море до Німеччини був підірваний у 2022 році.
У 2023 році Росія поставила через Україну близько 15 млрд кубометрів газу, що менше порівняно з 65 млрд кубометрів, коли останній п’ятирічний контракт почався у 2020 році.
У BBC додають, що Росія все ще може відправляти газ до Угорщини, а також Туреччини та Сербії через газопровід “Турецький потік” через Чорне море.
“Припинення транспортування через Україну означає кінець ери дешевого російського газу в ЄС. Словаччина постраждала найбільше, тоді як Європейська комісія каже, що вплив буде обмеженим завдяки ретельному плануванню та альтернативним поставкам. Однак стратегічний і символічний вплив для всієї Європи є величезним. Росія втратила важливий ринок, але її президент Володимир Путін каже, що країни ЄС постраждають найбільше”, – пишуть британські журналісти.
Європейська комісія також заявила, що газова система континенту є “стійкою та гнучкою” і має достатню потужність, щоб впоратися з припиненням транзиту через Україну.
Хоча у The Guardian кажуть, що експорт припиняється на Новий рік зимою, коли Європа очікує різкого похолодання і має більші, ніж зазвичай, проблеми з падінням газових резервів.
“Можливо, Україна зможе задовольнити свій власний попит на газ після відключення за нормальних погодних умов, покладаючись на власне виробництво та зберігання викопного палива, але Міжнародне енергетичне агентство заявило, що холодніша за середню зима може збільшити кількість газу, необхідного Україні. Різке похолодання цього тижня вже виглядає як одне з найважчих випробувань для європейських газових ринків за останні роки після періоду, коли запаси спалювалися найшвидшими темпами з початку енергетичної кризи”, – відзначають у виданні.
Однак у виданні також наголошують на тому, що це “момент геополітичного значення”, як сказав незалежний аналітик ринку газу Том Марзек-Мансер, бо припинення транзитної угоди закриває головну газову артерію, що з’єднує російські запаси газу з Європою. “А це може означати, що країни Східної Європи імпортуватимуть більше газу з ринків північно-західної Європи”, – додав експерт.
У Der Spiegel зауважують, що Словаччина, яка межує з Україною, масово протестувала проти рішення Києва зупинити потік російського газу. Також там кажуть про складну ситуацію в Молдові.
“Ліворадикальний прем’єр-міністр Роберт Фіцо, якого критики звинувачують у проросійській позиції, пригрозив припинити поставки електроенергії зі Словаччини в Україну”, – пишуть німецькі журналісти.
Та у Politico відзначають, що Україна називає блефом заяву влади Словаччини. Міністр енергетики України Герман Галущенко також каже, що Київ може купувати електроенергію в Румунії та Польщі, якщо втратить постачання з Братислави.
Путін хвалиться 25-річним правління, але насправді ситуація у РФ стає все гіршою
Володимир Путін, Фото: gettyimages
У The New Your Times написали, що виступаючи з нагоди 25-ї річниці свого правління, керівник РФ Володимир Путін “виступив з оптимістичним і розпливчастим передноворічним посланням, у якому не говорилося про жертви в Україні чи зростання інфляції вдома”.
Американські журналісти відзначають, що через 25 років після приходу до влади президент Росії Володимир Путін у передноворічному зверненні заявив, що країна долає виклики та рухається вперед. Проте він не уточнив, куди саме прямує Росія, залишивши поза увагою війну в Україні, економічні проблеми та дипломатичні невдачі. Попри вшанування “захисників Батьківщини” та проголошення 2025 року їхнім роком, Путін уникав згадок про причини та наслідки війни.
“Звернення підкреслило суперечності його керівництва: заклики до мобілізації суспільства поєднувалися з намаганнями зберегти ілюзію нормального життя. У промові не було згадано ні України, ні навіть звичного евфемізму “спеціальна військова операція”, що свідчить про намагання приховати реальні проблеми. Тим часом Росія стикається з тривалою війною, економічними труднощами та втратою міжнародного статусу, які кидають виклик оптимістичним заявам Путіна”, – наголошують у The New Your Times.
У Washington Post теж пишуть, що насправді “позиція Москви хитка”, попри показний оптимізм. Адже Росія опинилася у значно складнішому становищі, ніж демонструє риторика Путіна.
“Хоча війська РФ повільно просуваються в Україні, війна, яка триває майже три роки, забрала життя або поранила сотні тисяч російських військових, за оцінками НАТО. Українські сили контролюють частину Курської області, використовуючи її як важіль у потенційних переговорах. Економіка країни зазнає серйозного тиску через санкції, інфляція наближається до 10%, а Центробанк зберіг високу процентну ставку на рівні 21%”, – відзначають у виданні.
Також американські журналісти нагадують, що Росія втрачає вплив на Близькому Сході: сирійський диктатор Башар аль-Асад утік до Москви, змусивши Кремль скорочувати військову присутність у Сирії. Додатково ситуацію ускладнила катастрофа азербайджанського літака в Казахстані, що, за версією західних офіційних осіб, могла бути спричинена російською ППО.