Казанжи: Чому Трамп не реагує на обстріл Flex у Мукачево

Казанжи: Чому Трамп не реагує на обстріл Flex у Мукачево 1

19 людей постраждали внаслідок нічної атаки на завод Flex, що в Мукачево на Закарпатті

Влучання у Flex – нахабно, виклично і символічно. Особливо після перемовин Трампа  з “розумним другом Владіміром”. Бо Flex – це американська компанія, яка є одним із найбільших у світі виробників електроніки за контрактами. 

Flextronics International Ltd., так раніше називалась компанія, працює в країні з початку 2000-х років. Підприємство весь час розширювало свої потужності — будувались нові лінії, відкривались нові напрямки. 

Зараз це близько 55 000 квадратних метрів площі й майже 3 тисячі працівників.

Продукція заводу включає:

  • елементи для автомобільної промисловості;
  • комп’ютерні платформи; 
  • електроніка для побутових приладів (наприклад, кавомашини, принтери);
  • фітнес-трекери та пристрої для медичного моніторингу;
  • промислові та телекомунікаційні продукти.

І ось сюди, за 50 кілометрів від кордону з Угорщиною, де керує ще один “найрозумніший” друг Трампа — Орбан, прилітає балістика. Показово, чи не так? 

Тим більше, враховуючи, що з лютого 22 року це другий обстріл міста. 

Перший раз обстріл відбувся в травні 2022 року. Тоді російські війська завдали удару по залізничній інфраструктурі в районі Воловця, що знаходиться неподалік Мукачева. Це призвело до пошкоджень інфраструктури та цивільних об’єктів. 

І ось знову. Після Аляски та Вашингтона. Після розстеленої червоної доріжки з плазуючими американськими військовослужбовцями. З рукостисканнями і єресю про “Путін хоче миру як ніколи“. З делікатним піклуванням про інтимний телефонний дзвінок без присутності європейських партнерів, щоб “не ставити у незручне становище друга Владіміра“. 

А “друг Владімір” – хєряк, і по американському заводу. У глибокому тилу. Прицільно і зухвало. 

Цікаво, як відреагує “друг Трамп”? Вже мав би щось транслювати. Хоча, може у нього вранішній гольф і не до реакції на спалення американського заводу на території “безпечної” частини України. 

Які ще потрібні докази того, що зі скаженими істотами не ведуть перемовин? 

Загалом, за даними Американської торговельної палати в Україні, понад 53 відсотки американських компаній, які є її членами, постраждали від російських ударів. А деякі активи, які опинились на окупованих територіях, були захоплені і привласнені. І все як з гуся вода. 

Видається, цей обстріл теж проковтне кандидат на Нобелівську премію миру. 

Джерело

Про авторку. Зоя Казанжи, журналістка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

 

Джерело

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете. Прийняти Детальніше

Політика конфіденційності