Казахстан хоче переговорів після удару дронів по нафтопроводу на Кубані
Казахстан хоче провести переговори з Україною після того, як удар її безпілотників територією Росії вплинув на потоки важливим для країни експортним трубопроводом сирої нафти.
“Це дуже важливе питання для економіки Казахстану, і ми, звичайно, обговоримо цю ситуацію з нашими українськими партнерами дипломатичними каналами”, – повідомив електронною поштою представник МЗС Астани Айбек Смадіяров.
Нафтоперекачувальну станцію на Каспійському трубопровідному консорціумі, яка транспортує близько 80% видобутої в Казахстані нафти, було зупинено після атаки безпілотників 17 лютого, що, можливо, скоротило потоки приблизно на 30% на два місяці ремонту.
Трубопровід транспортує нафту з трьох найбільших родовищ Казахстану, включно з проєктом Тенгіз на чолі з американською нафтовою компанією Chevron, яка щойно завершила проєкт розширення вартістю 48,5 млрд доларів, покликаний збільшити видобуток приблизно на 260 тисяч барелів на день.
КТК транспортує нафту наземним трубопроводом із Казахстану на чорноморський танкерний термінал біля російського порту Новоросійськ. Він також перекачує частину російської нафти, яка надходить на насосну станцію “Комсомольська” біля Каспійського моря і на станцію “Кропоткінська”, яка була атакована українськими безпілотниками.
Представник Chevron повідомив, що видобуток на спільному підприємстві “Тенгізшевройл”, яке експлуатує родовище, та її експорт через КТК залишаються безперебійними.
Атаки дронів
Київ атакує російську нафтову інфраструктуру, намагаючись порушити постачання палива російським силам вторгнення і скоротити доходи від продажу нафти, які фінансують військову агресію Москви. Більшість безпілотників атакували нафтопереробні заводи, а удар 17 лютого став першим, що торкнувся трубопроводу КТК.
Це сталося всього за кілька днів після телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, у якій вони обговорили припинення війни. Цього тижня російські та американські офіційні особи зустрілися для першого раунду переговорів і підняли питання про можливість ширшої співпраці в процесі, який виключає президента України Володимира Зеленського та його європейських союзників.
Нафта КТК стає дедалі важливішою альтернативою російським барелям для поставок до Європи. Після вторгнення в Україну вона відчула лише короткочасні перебої навесні та влітку 2022 року, коли російська влада заявила, що шторм пошкодив буї для завантаження танкерів.
Відтоді Казахстан намагається диверсифікувати маршрути поставок своєї нафти, і цього року він планує відправити 1,5 млн тонн трубопроводом Баку-Тбілісі-Джейхан, що більше за 250 тисяч тонн у 2022 році, коли почалися поставки. Центральноазіатська країна також планує відправити 1,2 млн тонн сирої нафти до Німеччини російськими трубопроводами. Однак ці обсяги мізерні порівняно з 63 млн тонн, відправленими по КТК минулого року.