Цього місяця Україна суттєво розширила свої удари по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема, декілька разів вразила нафтовидобувні платформи у Каспійському морі, а також посиливши атаки на “тіньовий флот”, вразивши танкер навіть у Середземному морі
Ця кампанія – це частина стратегічної мети України зі зниження нафтових доходів Москви, яка, за оцінками аналітиків, вже призвела до рекордного падіння російських нафтових доходів. Детальніше про це розповість Еспресо.
Серія ударів по нафтовим платформам у Каспійському морі
Нафтовидобувна платформа РФ у Каспійському морі, фото: Служба безпеки України
Грудень цього року став особливо “спекотним” для російських нафтових об’єктів в Каспійському морі, які раніше вважалися безпечною зоною для Росії. Однак 11 грудня це змінилося, бо дрони СБУ переписали цю історію на користь України.
В цей день стало відомо про перший за час війни удар по нафтовидобувній платформі росіян у Каспійському морі. Мова йде про родовище ім. Філановського, яке належить “Лукойлу”. Українські дрони завдали щонайменше чотирьох влучань, зупинивши видобуток на понад 20 свердловинах.
А це родовище – одне з найбільших у російському секторі Каспію з запасами 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу!
Вже наступного дня, 12 грудня, відбувся удар по нафтовидобувній платформі у родовищі ім. Корчагіна, який повторився і 15 грудня. Було пошкоджено критично важливе обладнання об’єкта, виробничі процеси зупинилися.
“СБУ продовжує активну роботу, яка зменшує надходження нафтодоларів до бюджету РФ, а відповідно – й спроможність фінансувати війну проти України. Жоден російський об’єкт, що працює на війну, не є в безпеці незалежно від місця його розташування”, – повідомили джерела в СБУ.
Ураження нафтовидобувної платформи РФ у Каспійському морі, фото: Служба безпеки України
19 грудня не забарився ще один удар по нафтовидобувній платформі російської компанії “Лукойл” на шельфі Каспійського моря. Цього разу “бавовна” завітала на бурову установку на родовищі “Ракушечне” (імені Валерія Грайфера). Таким чином дрони СБУ уразили третю нафтовидобувну платформу РФ у Каспійському морі.
Наступного дня Сили спеціальних операцій ЗС України підвередили удар ще й по кораблю РФ проєкту 22460 “Охотник”, який охороняв платформу у Каспійському морі. Це сучасні російські патрульні кораблі другого рангу, які поєднують можливості для охорони морського кордону, патрулювання та контролю морської зони.
фото: Сили Спеціальних Операцій ЗС України
Всі удари здійснювалися далекобійними ударними дронами СБУ та Сил спеціальних операцій ЗСУ (ймовірно, FP1, FP2 та “Лютий”). Вони тимчасово зупинили видобуток, пошкодили обладнання та призвели до евакуації персоналу.
Каспійське море розташоване за близько 900 км від кордонів, які контролює Україна, що ще раз свідчить про успішність застосування українських БПЛА по ворожих об’єктах на території Росії.
Атаки на “тіньовий флот” Росії, включно з Середземним морем
Ураження танкера “тіньового флоту” РФ у нейтральних водах Середземного моря, фото: Скріншот з відео
Паралельно Україна розширила операції проти танкерів, які дозволяють Росії обходити санкції та експортувати нафту. У Чорному морі було уражено кілька танкерів морськими дронами Sea Baby.
Зокрема, 10 грудня, стався удар по нафтовому танкеру Dashan тіньового флоту Росії, що прямував до порту “Новоросійськ”. Вартість судна становить близько $30 млн, а за один рейс воно транспортувало нафтопродукцію на суму близько $60 млн. На той час це був третій виведений танкер за останні два тижні. А 18 грудня загорівся нафтовий танкер після нічної атаки безпілотника на південне російське місто Ростов.
Як наслідок, росіяни переписують логістику цих танкерів, які тепер все більше притискаються до територіальних вод Туреччини, бо бояться стати “обідом” морських дронів СБУ.
Але, що ще більш показово, 19 грудня стався перший удар поза Чорним морем – по 250 метровому танкеру “Кенділ” (під прапором Оману) в нейтральних водах Середземного моря біля узбережжя Лівії та Криту. Було використано повітряні дрони СБУ, які могли пролетіти понад 2 км, якщо були запущені з території України! У підсумку це судно отримало критичні пошкодження і не може використовуватися для перевезень.
Також важливо зауважити, що усі ці танкери, знешкоджені українськими службами безпеки, були порожніми і прямували на заправку нафтою (у трьох випадках в Новоросійськ). Тобто атака по них не спричинила надзвичайних екологічних проблем, а навіть навпаки могла врятувати від них, бо всі ці танкери старі та можуть спричинити розливи нафти.
Загалом тіньовий флот – це мережа старих танкерів з непрозорою власністю (від 1 до 2 тис. суден), що перевозять російську нафту до Індії, Китаю тощо. Кожен новий удар по них підвищує ризики, страхові тарифи та ускладнюють логістику росіянам. До того ж за повідомленням CNN, Кремль використовує їх і для шпигунства, оскільки на борту є представники приватних військових компаній. Ба більше, тепер танкери тіньового флоту іноді супроводжуються навіть військовими кораблями. А це може призвести до конфлікту з кораблями НАТО.
Стратегія України та її ефективність
БАК FP-1 з дальністю польоту до 1600 км, фото: Богдан Мірошниченко/Facebook
Ця кампанія – продовження довготривалої стратегії скорочення доходів Росії від енергоносіїв, яка інтенсивно триває ще з початку 2024 року. Удари по НПЗ, терміналах, трубопроводах і тепер по видобутку та транспортуванню зменшують експорт. За даними CNN, наразі у листопаді цього року було зафіксовано найбільшу кількість ударів за один місяць, але, можливо, грудень перепише це.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у листопаді 2025 доходи Росії від експорту нафти та продуктів досягли найнижчого рівня з початку вторгнення. Минулого місяця доходи Росії від нафти та газу склали 11 млрд доларів, що на 3,6 млрд доларів менше, ніж рік тому. За даними Мінфіну РФ, за перші дев’ять місяців року нафтогазові доходи зменшилися на 22% – до 88 млрд доларів. Очікується, що в грудні цього року нафтогазові доходи скоротяться майже вдвічі порівняно з груднем 2024.
“Росія є третім за величиною виробником нафти у світі, а доходи від викопного палива є життєво важливими для її державних фінансів, які перебувають під тиском слабкого економічного зростання та зростаючого впливу санкцій та українських атак на її енергетичні об’єкти”, – пишуть у Euractiv.
Bloomberg відзначає, що ціни на російську нафту впали до мінімуму з початку повномасштабної війни. Росіяни продають барель своєї нафти за трохи більше, ніж 40 доларів.
Тож загалом за рік Росія втратила десятки мільярдів доларів через санкції, зниження цін та українські атаки. Нагадаємо, що в жовтні Сполучені Штати нарешті запровадили жорсткі обмеження проти “Роснефти” та “Лукойлу”, що теж суттєво впливає на ситуацію.
Як пише Центр протидії дезінформації, за оцінкою міноборони РФ, загальні витрати на війну цього року сягнуть майже $200 млрд або 7,3% ВВП. Це на $30 млрд більше, ніж закладалося в бюджеті. У середньому Кремль витрачає на війну на тиждень $2,7 млрд.
Тобто кожне успішне ураження нафто-газової інфраструктури РФ напряму впливає на можливості російської економіки підживлювати військову машину. Бо щоразу менше грошей у них на все більші потреби, тому Кремлю доводиться скорочувати інші витрати і тим самим погіршувати життя росіян заради імперських амбіцій Путіна, що впливає і на загальні настрої населення.
Реакція світу та думки експертів
зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського, 17 жовтня 2025 року, фото: Getty Images
Західні країни неофіційно підтримують ці операції як спосіб тиску на Росію. Навіть адміністрація Трампа, як пише New York Times, не заперечує проти ударів по тіньовому флоту, НПЗ та нафтовидобувних платформах. У CNN ще місяць тому писали, що після саміту з Путіним на Алясці, американці почали інтенсивно надавати допомогу Україні з розвідданими для успіху й точності ударів по російських енергетичних цілях. Fox News відзначає, що тепер США та Україна переслідують 1000 суден “тіньового флоту”.
Це особливо контрастує з позиціями експрезидента Джо Байдена, який не схвалював таких атак України, побоюючись світової війни. Тим більше, що нещодавно Трамп наказав запровадити блокаду нафтових танкерів, котрі перебувають під санкціями та прямують до Венесуели та з неї.
ЄС також розширив санкції проти суден і пов’язаних з ними компаній, які перевозять нафту російського походження, намагаючись обмежити можливості обходу обмежень і підтримати тиск на Москву. Такі кроки у Європі пояснюють прагматично – прагненням посилити тиск на Росію, щоб зменшити її здатність фінансувати війну, хоча і лунають поодинокі голоси, наприклад Туреччини, яка висловлює побоювання щодо “ескалації конфлікту”, особливо навколо безпеки морських шляхів та збереження екології.
Експерти, з яким поговорив New York Times заявили, що дії України стали чітким сигналом для Росії про те, що Київ готовий до цієї ескалації, а також посланням для Європи щодо запровадження санкцій або зіткнення з більшими проблемами на судноплавних шляхах. Зокрема, Ганна Нотте, аналітик Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна, каже, що удари по тіньовому флоту не є надто ефективними, але удари по нафтовидобувних і переробних заводах у сумі із американськими санкціями роблять свій ефект.
Деякі аналітики навіть називають ці операції новим етапом асиметричної війни проти російської енергетичної машини – не лише військової, але й економічної. Бо мова йде про все більше зменшення тилових зон у Росії, які були під стратегічним захистом, та все більш систематичну роботу з боку України.
“Те, що раніше було епізодичними ударами, спрямованими на завдання шкоди, перетворилося на систематичні зусилля, аби не дати нафтопереробним заводам коли-небудь повністю стабілізуватися”, – написав на початку грудня Ніхіл Дубей, старший аналітик з нафтопереробки компанії Kpler, що займається даними та аналітикою.
З іншого боку, західні медіа також непрямо пов’язують зростання російських ударів по портовій інфраструктурі Одещини і енергооб’єктах з успіхами українських дронів проти нафто-газової інфраструктури Кремля, пишучи про обмін ударами по критичній інфраструктурі. Путін раніше погрожував перекрити Україні доступ до Чорного моря у відповідь на напади на танкери, власне, на думку Зеленського, для цього Кремль так інтенсивно б’є по Одещині.
“Росія та Україна ведуть дедалі запеклішу енергетичну війну, намагаючись отримати суттєву перевагу після місяців незначного руху на передовій та на тлі продовження мирних переговорів”, – відзначають у Bloomberg.