Кадровий голод – більшість компаній не можуть знайти працівників

Кадровий дефіцит змушує Україну залучати іноземців.

В Україні кадровий дефіцит набуває системного характеру: вже близько 75% компаній не можуть повністю укомплектувати штат. На цьому тлі держава активніше відкриває ринок праці для іноземців, однак навіть це не здатне повністю компенсувати втрати без повернення українців з-за кордону.

Про це повідомив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник у коментарі 24 Канал. За його словами, дефіцит робочої сили має кілька ключових причин.

Насамперед йдеться про вплив війни та мобілізації, які суттєво скоротили кількість працездатних чоловіків. Додатковим фактором є масштабний виїзд українців за кордон — лише за останній рік країну залишили сотні тисяч людей. Ситуацію ускладнює і демографічна криза: рівень народжуваності не забезпечує навіть простого відтворення населення.

У результаті найбільший дефіцит кадрів спостерігається в будівництві, аграрному секторі, логістиці, медицині та освіті.

Щоб частково вирішити проблему, бізнес залучає іноземних працівників. Процес їх працевлаштування є формалізованим: роботодавці користуються послугами посередників, після чого іноземці отримують дозвіл на роботу, оформлюють візу та посвідку на тимчасове проживання.

Водночас експерти наголошують: мігранти переважно займають вакансії, які залишаються незаповненими через низьку популярність або складні умови праці. Це може навіть створити можливості для українців переходити на більш кваліфіковані та високооплачувані позиції.

Окремо постає питання безпеки. Держава контролює залучення іноземців, формуючи перелік країн із підвищеним міграційним ризиком та відстежуючи місце роботи і проживання працівників.

Світова практика свідчить, що трудова міграція може підтримувати економічне зростання — зокрема, подібний досвід має Польща. Для України цей інструмент також може стати важливим у відновленні економіки.

Втім, без повернення власних громадян проблема дефіциту кадрів лише поглиблюватиметься, що вже сьогодні впливає на темпи розвитку і може стати серйозним бар’єром у майбутньому.

Польща