Показники платіжного балансу та індикатори зовнішньої вразливості України засвідчують нестабільність зовнішньоекономічної позиції країни та сигналізують про високі ризики боргової чи валютної кризи у випадку обміління потоків міжнародної фінансової допомоги. Про це читайте в статті Тетяни Богдан, доктора економічних наук, директорки з науковоі роботи Growford Institute – “Зовнішньоекономічна вразливість України: індикатори, ризики та шляхи виходу”.
“Для зменшення таких ризиків уже зараз уряд України і бізнес повинні докладати значних зусиль у напрямку підвищення національної конкурентоспроможності та розширення експортного сектора, розвитку імпортозамінних виробництв і створення стимулів для прямих іноземних інвесторів. Нагальними є виклики масштабної технологічної модернізації реального сектора у контексті впровадження технічних і екологічних стандартів ЄС”, – зазначає вона.
При завершенні гострої фази війни необхідно буде реалізувати масштабні інвестиційні проєкти модернізації української інфраструктури та логістики для розширення українського експорту в ЄС.
Досягнення високих темпів зростання експорту і заміщення імпорту мають спиратися на нарощування виробництв з високою доданою вартістю. Нині частка середньо- та високотехнологічної продукції в експорті промислової продукції з України становить близько 30%, тоді як у середньому по ОЕСР — 55%. Важливими засобами подолання такого розриву є впровадження доступного кредитного фінансування для експортерів і становлення системи страхування воєнних ризиків. Пріоритетом мало б стати і надання підприємцям державної допомоги на дослідження та інновації відповідно до правилам ЄС.
У тривалій перспективі одним із засобів подолання дефіцитів платіжного балансу є прискорене залучення іноземних продуктивних інвестицій з опорою на інструменти страхування та перестрахування воєнних ризиків і кредитів іноземним інвесторам у переробних галузях.
З іншими статтями Тетяни Богдан можна ознайомитися за посиланням.