Чого аналітики, які рахують Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), не побачили 2025 року, так це обіцяних владою України комплексних реформ. Хоча деякі процеси були запущені, чимало рекомендацій і зобов’язань із попереднього року перенесено на 2026-й. Про це пише Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine, в статті “Аванси для влади. Чому рано радіти балам України в Індексі сприйняття корупції-2025”.
“Так, торік Кабмін затвердив дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті проголосував за реформу АРМА. Проте досі заблокований аудит Нацагентства з питань запобігання корупції, за рік Верховна Рада так і не створила комісії для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, і низка законодавчих ініціатив, покликаних підвищити ефективність розслідування та розгляду корупційних справ, так і не знайшли “політичної волі”, — пише авторка.
За її словами, як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цей прецедент може вкрай згубно позначитися на подальших конкурсах у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної тимчасової слідчої комісії Власенка—Бужанського. А історія з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткову небезпеку і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко якраз такий суб’єкт.
Наявний прогрес у боротьбі з корупцією передусім став можливий завдяки зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Вони залишаються тим головним стимулом, який усе ще може привести нас до покращення у сфері боротьби з корупцією.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.