У фокусі міжнародних видань – що означає енергетичне перемир’я про яке заявив президент Дональд Трамп, а також, як російські безпілотники використовують технології Ілона Маска
Про це і не тільки писали світові ЗМІ 30 січня.
Чи спрацює тижневе енергетичне перемир’я
Дональд Трамп, фото: gettyimages
Міжнародні медіа акцентували на заяві президента США про досягнення енергетичного перемир’я в російсько-українській війні в період морозів. Як відзначає Axios, Дональд Трамп заявив у четвер, що Володимир Путін погодився на його прохання припинити ракетні удари та удари безпілотників по Києву та іншим містам України на тиждень через сильні холоди в країні.
“Російські удари залишили багатьох українців без світла та опалення в той час, коли температура значно нижче нуля. Призупинення ударів було б значним кроком, оскільки спроби заморозити населення до покори є чітким елементом стратегії Росії. Американські чиновники сподіваються використати такі заходи зміцнення довіри в мирних переговорах. Але український чиновник спочатку скептично поставився до цього, кажучи, що треба перевірити це на ділі. Раніше у четвер Кремль відмовився коментувати повідомлення в російських соціальних мережах про те, що таку паузу було домовлено”, – пишуть у виданні.
У New York Times зауважують, що офіційного підтвердження часткового припинення вогню ні з Росії, ні з України не було, але з обох країн надходили сигнали про те, що може набути чинності певна пауза.
“Я особисто попросив президента Путіна не обстрілювати Київ та різні міста протягом тижня. І він погодився це зробити”, – запевняє Дональд Трамп.
Але американські журналісти пишуть, що незрозуміло, коли і як Трамп зробив це прохання, і ні Білий дім, ні Кремль не розголошували телефонну розмову між лідерами США та РФ з грудня. Але українські, російські та американські переговірники зустрілися в Об’єднаних Арабських Еміратах минулими вихідними. Очікується, що українці та росіяни знову зустрінуться найближчими днями, можливо, за участю США, а може й без американців, заявив у середу державний секретар Марко Рубіо.
“Я думаю, що народ України зараз сповнений надії та сподівається, що ми незабаром укладемо мирну угоду”, – сказав у четвер Стів Віткофф, посланець пана Трампа з питань миру, який брав участь у переговорах минулих вихідних.
У Bloomberg зауважили, що Трамп також сказав, що керівництво України “майже не повірило в це” (енергетичне перемир’я), але було “дуже задоволене” обіцянкою російського лідера.
“Очікується, що цього тижня температура по всій Україні опуститься значно нижче нуля. Багато людей у країні вже стикаються з відключеннями опалення та електроенергії, а інфраструктура пошкоджена нещодавніми російськими атаками. У четвер внаслідок ударів російських військ у центральній та південній Україні загинуло шестеро людей, повідомляє AFP з посиланням на регіональних чиновників”, – пишуть у виданні.
Натомість у CNN кажуть, що Україна вітає заяву Трампа про паузу в російських атаках, але Москва мовчить.
“Зеленський підтвердив, що обговорення тимчасового припинення атак на енергетичну інфраструктуру відбулися під час тристоронніх зустрічей між посадовцями США, України та Росії в Абу-Дабі минулого тижня. Людина, знайома з переговорами, повідомила, що американські чиновники порушили ідею такої паузи в бойових діях, хоча на той час не було зрозуміло, чи погодиться Москва. Росія публічно не підтвердила, що погодилася на будь-яке запропоноване припинення атак”, – наголошують у виданні.
У Der Spiegel наголошують, чи буде реалізовано обмежене припинення вогню для України, оголошене президентом США Дональдом Трампом, невідомо.
У Financial Times теж скептично пишуть, що тижневе “перемир’я” Путіна випробує апетит Кремля до миру.
Крім цього, у Washington Post підкреслюють, що головний дипломат Росії відкидає ключову частину угоди про припинення війни з Україною. Адже Лавров відкинув двосторонню угоду про безпеку між Сполученими Штатами та Україною — ключову умову, яку, за словами Києва, необхідно враховувати для підписання будь-якої угоди, — заявивши, що “такі гарантії безпеки навряд чи забезпечать тривалий мир”. Тим більше, що Кремль заявив, що Росія запросила Зеленського на мирні переговори до Москви, каже Reuters. А це ще раз доводить не бажання РФ шукати компроміси.
Маск відключив російські дрони-вбивці, які використовували його Starlink
Ілон Маск, фото: Getty Images
У New York Post написали, що мільярдер Ілон Маск “зупинив захоплення Starlink російськими дронів-убивць для атак на українські міста”.
Вони відзначають, що міністр оборони України заявив у четвер, що технічний мільярдер Ілон Маск вимикає системи Starlink на російських безпілотниках-вбивцях після того, як дізнався, що Москва викрала його супутникові технології для ударів по українських містах.
“Протягом кількох годин після повідомлень про те, що російські дрони, оснащені зв’язком Starlink, працювали над українськими містами, команда Міністерства оборони негайно зв’язалася з @SpaceX та запропонувала конкретні шляхи вирішення проблеми”, – написав Михайло Федоров і похвалив президента SpaceX Гвінн Шотвелл та особисто Маска за те, що він назвав швидким та рішучим реагуванням.
За даними Інституту вивчення війни, російські війська протягом тижнів дедалі частіше використовують Starlink “для розширення дальності дії ударних безпілотників БМ-35 для нанесення ударів середньої дальності по українських тилах”. Таке використання заборонено SpaceX, яка дозволяє військовим використовувати цю технологію, але не для наступальних цілей, заявив Маск у дописі на X.
“Зверніть увагу, що термінали Starlink можуть використовуватися для зв’язку в оборонній інфраструктурі, школах, лікарнях, для особистого користування тощо, але умови обслуговування не дозволяють наступальне військове використання, оскільки це цивільна комерційна система”, – написав він.
У CNN додають, що Україна зібрала докази сотень атак російських безпілотників, оснащених терміналами Starlink, заявив у четвер експерт з військових технологій та радник Міністерства оборони України Сергій Бескрестнов.
“(Атаки) не на військові цілі, а на мирні тилові та прифронтові міста. Включаючи житлові будинки. Фактично це тероризм з використанням сучасних мирних комунікаційних технологій”, – сказав він.
Додавання Starlink дозволяє Москві обійти українські засоби електронної оборони, які виводять з ладу дрони, глушачи сигнали GPS та радіо.
“Росія раніше обходила ці блокатори сигналу за допомогою дронів, що керуються оптоволоконними кабелями. Але хоча їх неможливо вимкнути електронним способом, їхня дальність дії обмежена довжиною кабелю. Дрони, оснащені Starlink, мають більшу дальність польоту, ніж дрони з радіо- та кабельним наведенням, і їх неможливо глушити. Надшвидке з’єднання також дозволяє керувати ними в режимі реального часу з території Росії, що робить їх набагато точнішими”, – відзначають у CNN.
У Reuters пишуть, що цього тижня український чиновник опублікував у соціальних мережах фотографії уламків російських безпілотників далекого радіуса дії з підключеними терміналами Starlink і заявив, що Росія, можливо, використовувала систему Маска для керування безпілотниками, які у вівторок врізалися в український пасажирський поїзд.
Військова машина Кремля перегріла економіку РФ
фото: gettyimages
Тим часом у Bloomberg вважають, що військова машина Кремля може зупинитися через скорочення бюджету.
Аналітики кажуть, що російська оборонна промисловість цього року різко сповільниться: Кремль ставить на перше місце економічну стабільність і збалансування бюджету, а не подальше нарощування витрат на війну в Україні.
За трирічним прогнозом Мінекономрозвитку РФ, сектори, пов’язані з держоборонзамовленням (військова техніка, комплектуючі, дрони, боєприпаси), зростатимуть лише на 4–5% на рік – проти близько 30% у попередні роки.
Швидке нарощування виробництва озброєнь – завдяки величезним держвидаткам, цілодобовим змінам і перекиданню робочої сили з цивільного сектору – вичерпує себе після майже чотирьох років війни.
Тому російський уряд реагує на напругу в економіці: високі посадовці сигналізують про зміну пріоритетів. Міністр фінансів Антон Сілуанов перейшов від гасла “фіскальна політика дорівнює перемога” до акценту на стійкому бюджеті, стійкому до падіння нафти та санкцій. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров повідомив Путіну, що частка цивільної продукції на оборонних заводах уже перевищила 30%, і планується її подальше розширення.
Економісти пояснюють, що у 2026-му фіскальна політика стає стримуючою. Подальше збільшення військових витрат за низьких доходів посилить інфляцію, борговий тиск і високі ставки, що вдарить по цивільній економіці.
Росія стикається з обмеженням доходів через падіння цін на нафту, знижки на експорт, логістичні проблеми через санкції, сильний рубль і так далі. Ліквідні резерви Нацфонду близькі до критичного мінімуму – дефіцит тепер покривається лише новими запозиченнями. Як наслідок оборонний сектор уже гальмує:
- оптична та електронна промисловість – зростання з 28% (2024) до 11% (2025);
- виробництво бойових машин — з 34% до 27%;
- металеві вироби (включно зі зброєю та бомбами) — з 32% до 14%.
Структурні проблеми посилюють ситуацію. Адже оборонка забрала до мільйона працівників, поглибивши дефіцит кадрів і конкуренцію за зарплати, що веде до інфляції і рекордно високих ставок ЦБ.
Експерти вважають, що РФ досягла майже граничного рівня витрат. Уряд балансує між продовженням “вливань” у війну та поверненням до режиму миру. Цьогоріч цивільний сектор отримає полегшення від поступового пом’якшення монетарної політики, тоді як оборонний попит буде менш інтенсивним. Загалом очікується перехід від надмірного військового зростання до більш стриманого та збалансованого розвитку економіки.