Які складові будівельного проєкту найбільш корупційні
Окрім розроблення містобудівної документації, яке традиційно займає найвищі сходинки у топі корупційних проявів у будівництві, з викликами корупції стикаються і на інших етапах будівельного процесу – починаючи від отримання прав на землю, закінчуючи прийняттям обʼєктів в експлуатацію і їх підключення до інженерних мереж.
За її словами, розробка містобудівної документації – детальні плани території та отримання містобудівних умов і обмежень, традиційно вважаються найбільш корумпованими етапами будівництва. Однак, на решті процесів будівельного проєкту вимагання хабарів відбувається не в менших масштабах. Так, згідно з статистикою КБУ, про хабарі йдеться і у випадку отримання прав на землю, і при прийнятті обʼєкту в експлуатацію, і при погодженні його висотності тощо.
Шуляк навела такі дані з останнього опитування КБУ:
- Корупційні прояви при розробцві містобудівної документації – 35,8%;
- При громадському обговоренні містобудівної документації – 23,5%;
- При затвердження містобудівної документації – 41,2%;
- При погодженні висотності об’єктів будівництва – 17,6%;
- При розробці, експертизі та погодженні проектної документації на будівництво – 29,4%;
- При отриманні права на виконання підготовчих і будівельних робіт – 23,5%;
- При прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – 41,2%;
- При здійсненні державного контролю/нагляду за господарською діяльністю суб’єктів господарювання – 11,8%;
- При отриманні прав на землю – 41,2%;
- При професійній атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури – 23,5%;
- При підключенні об’єктів до зовнішніх інженерних мереж – 47,1%;
- При погодженні проектної документації та/або погодження будівництва органами охорони культурної спадщини – 11,8%.
“Ці документи і процеси вже давно перетворилися з офіційної формальності на товар, який має чітку тіньову ціну. Так, вартість отримання дозвільної документації – від 5% до 15% вартості проєкту. Але місцеві корупціонери, констатувала нардепка, встановили власні «цінники»: зміна цільового призначення ділянки чи її приєднання до меж населеного пункту коштує від 3 000 до 50 000 доларів”, – підкреслила Шуляк.
Вона наголосила, що мінімізація корупційних проявів у будівельній сфері задача комплексна. По-перше, необхідно розробити і затвердити нові генеральні плани – не лише Києва, а і всіх великих міст. Наприклад, Київ досі живе за документацією, яка розроблялася ще в 1997 році, що є неприпустимо.
“Часто мери не хочуть розробляти актуальну містобудівну документацію, тому що застарілий Генплан і його положення можна уточнювати детальними планами території, адже так домовилися із забудовниками і це вигідно. Тому, зокрема, Київ і досі живе за генпланом 1997 року і це давно потрібно виправити. Під час виборів мерів багато кандидатів обіцяють розробити Генеральний план міста, але потім часто цього не роблять”, – зазначила голова Комітету містобудування.
Парламентарка також зазначила, що наступним кроком має стати усунення чиновників від процесів прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, вже 4 роки в Україні працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), завдяки якій більшість дозвільних процедур перейшли у автоматизовану площину, завдяки чому рішення приймає не чиновник, якому можна дати хабар, або який його вимагатиме, а система. І за цей час антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень.
“Тому у напрямку цифровізації будівельної сфери нам потрібно рухатися і надалі. Зокрема, видача містобудівних умов та обмежень має відбуватися виключно автоматично – в ЄДЕССБ, а не чиновником”, – зауважила нардепка.
Вона додала, що для усунення корупційних ризиків як явища потрібні як законодавчі так і інституційні зміни. Йдеться про:
- Удосконалення законодавства у сфері містобудування (прийняття нових законів, внесення змін до існуючих);
- Підвищення прозорості та відкритості процедур прийняття рішень;
- Посилення контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;
- Роль громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні.
“Не можна нехтувати роллю громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні, тож у цьому контексті дуже важливим є активна участь у громадських слуханнях та обговорення містобудівної документації, здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також повідомлення про факти корупції правоохоронним органам”, – резюмувала Олена Шуляк.