Конкурс на посаду керівника Бюро економічної безпеки, який розпочався ще у січні цьогоріч, і досі триває, а новини та інфоприводи щодо нього досі не вщухають. Еспресо розповість про кандидатів на посаду керівника відомства, основні претензії громадськості до конкурсу та чим грозить його потенційний зрив
Що по кандидатах
Бюро економічної безпеки – це доволі свіжий правоохоронний орган, який створили лише у 2021 році. Його основні функції полягали у боротьбі з ухиленням від сплати податків, тиском на бізнес та масштабними фінансовими махінаціями. Власне, створення цього органу було однією з обіцянок команди президента Зеленського. Проте вже у жовтні 2022 року нардепи на спільному засіданні профільного комітету, заслухавши доповідь його першого керівника Вадима Мельника, висловили своє незадоволення його роботою, а вже у лютому того ж року визнали роботу керівництва БЕБ незадовільною.
“Ми бачимо всі ознаки провалу реформи, на яку витратили понад 100 млн грн із бюджету”, – заявив голова фінансового комітету Данило Гетманцев під час засідання.
А відтак вже незабаром Міжнародний валютний фонд оголосить, що перезавантаження БЕБ стане однією з ключових умов надання розширеного фінансування чотирирічного фінансування на близько $15,6 млрд. У лютому 2023 року Кабінет міністрів звільнить Мельника з посади, а після тривалої підготовки та залучення до участі суддів від міжнародних партерів, наприкінці грудня 2024 року розпочне конкурс на посаду керівника БЕБ. Розпочати доцільно із того, хто ж подав свої заявки на участь у ньому. Йшлось про 43 людини, кількість яких на сьогодні суттєво скоротилась до 16.
Серед них: колишній працівник Офісу, а раніше й радник міністра з уряду Азарова під час Революції Гідності Віктор Дубовик; працівник медіахолдингу Ахметова, який роками обіймав у ньому керівні посади, Руслан Пахом; керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова Омаров Аміл Азад Огли, який у науковій роботі 8 раз цитував Олег Татарова; маса працівників НАБУ, податкової й СБУ.
Що ж до рейтингів, то станом на 12 травня, перед колом чергових співбесід, їх очолювали детективи НАБУ Олександр Скомаров та Роман Яроменок, а також керівник відділу в Офісі генпрокурора Олександр Ситников.
Затримки конкурсу на 5 місяці та як розгоралась суперечка
І так, тривали численні тести та відбори. Як писав у блозі на “Дзеркалі тижня” журналіст Володимир Кім, усе починалось гідно.
“Міжнародники отримали переважний голос. Україна – можливість довести, що вона навчилася проводити відкриті конкурси. А БЕБ – шанс отримати справді незалежного директора”, – вказав журналіст.
Однак за два дні перед співбесідами 8 червня Служба безпеки України розіслала членам конкурсної комісії листи, після чого їх мали б скасувати. Проте при другому відборі очільника БЕБ вирішальний голос мали представники міжнародних партнерів, а тому їх перенесли лише на два дні.
Однак вже 9 червня троє урядових членів конкурсної комісії від нашої країни не прийшли на засідання та зірвали його через відсутність кворуму. Того ж дня керівниця антикорупційного центру “Межа”, який проводить незалежний моніторинг відбору, Мартина Богуславець назве це остаточним зривом конкурсу.
“Все тому, що кандидат, який поки набрав найбільше балів на попередніх етапах – це НАБУшник, який дуже не подобається Офісу і якому через замовні статті вже намагаються закинути звʼязки з агресором. Абсурд пояснень, що його батько похилого віку в окупації мав паспорт РФ”, – розповіла керівниця центру.
Також вона підкреслила, що сьогодні члени комісії з боку України перебувають під впливом і погодяться завершити цей конкурс лише тоді, коли на це буде політична воля влади.
Важливим у цій ситуації є не лише можливий тиск з боку влади, а й умови МВФ, за якими конкурс мав би закінчитись до кінця липня. У разі ж невідповідності цьому, за словами Богуславець, є прямий ризик втратити фінансування від МВФ у розмірі понад 5 млрд грн.
“Не буду деталями тут грузити, просто зафіксуємо три речі: команда саме з ОП…; здійснять зрив конкурсу через трьох членів комісії від уряду; далі конкурс буде заблокований під різними приводами. Думаю щось про безпеку придумають, так щоб максимально тупо і відкрито було”, – висловився про ситуацію нардеп та заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Чому громадськість висловлює незадоволення
Як пояснив у коментарі Еспресо юрист та аналітик антикорупційного центру “Межа” Анатолій Ярема, Бюро економічної безпеки відіграє ключову роль у державі, де у бюджеті на цей рік закладений дефіцит на 400 млрд грн.
“Бюро економічної безпеки бореться з ухиленням від сплати податків, з контрабандою. І, власне, воно робить це наразі неефективно. Оскільки на тіньовий бізнес тиску немає, є тиск на білий, бо треба шукати десь гроші. І шукають їх не у тіньових представників, а продовжують атакувати чесних, на що останні завжди скаржаться”, – каже аналітик центру.
За його словами, це впливатиме і на пересічного громадянина, адже коли держава не може знайти джерела існування у викритті нелегальних представників, то “тоді будуть звертатися до тих які є найбільш очевидними – нас з вами”.
Також Ярема підтвердив, що конкурсна комісія і справді увесь цей час показувала прозору та відкриту комісію, допускаючи до інформації щодо кандидатів громадськість та даючи можливість ГО брати участь у розробці регламенту роботи комісії та концепції проведення конкурсу.
“Однак те, що відбулось 8 червня, член комісії Джеймс Ваззерстром назвав розворотом на 180°. Тобто навіть для міжнародних партнерів це було неочікувано. Адже позиція членів комісії від уряду була сформована вже безпосередньо на засіданні по співбесіді. А це виглядає недобросовісно і непрозоро, коли якісь ключові речі формуються, скажімо так, з коліс і пояснити це виключно волею членів конкурсної комісії неможливо”, – зазначив експерт.
Він підкреслив, що держава не проявляла достатнього інтересу до реформи надважливого органу фінансового контролю, а зараз ситуація стрімко змінилась, що помітили і члени комісії від міжнародних партнерів. Знову ж таки, Джеймс Ваззерстром наголосив, що, аби конкурс відбувся, напевно нам потрібно апелювати до вищої політичної влади України.
Увага звертається також на те, що міжнародні організації з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну виділяли нам грантові та кредитні кошти під лояльні зобов’язання. Проте події на конкурсі можуть стати серйозною причиною для перегляду такого підходу.
Що ж до можливих сценаріїв розвитку таких подій, то найгіршим з них, за словами аналітика, буде непризначення нового керівника органу у встановлений МВФ термін.
Також додамо, що причиною листа від СБУ стала потенційна наявність російських паспортів у 3 з 16 конкурсантів, або їхніх родичів.
Конкурсу таки бути?
11 червня відбулось чергове засідання конкурсної комісії. Як повідомив нардеп Железняк, члени цієї комісії від уряду зняли свої зауваження і “якось забули про всі свої попередні аргументи про “не дозволимо ворогу завербувати наших кандидатів”. Попри це, він зазначив, що ідей зірвати конкурс так ніхто і не покинув.
“Ще раз – я і мої джерела переконані, що задача від президента зірвати конкурс по БЕБ досі поставлена. І її будуть виконувати так чи інакше”, – пише заступник керівника комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Окрім того, як заявила керівниця центру “Межа” Мартина Богуславець, наразі відомо про аж 5 судових позовів, якими намагатимуться зірвати конкурс. За її свідченнями, існує ризик, що позовними вимогами стануть визнання недійсними попередніх результатів.
Найцікавішим з цих позовів є від ГО “Мистецька Платформа “Арт-креатив”, адже “ця організація пов’язана із Дубовиком Віктором через свого партнера по юридичній практиці”, – вказала Богуславець.
Нові дати співбесід заплановані на 21, 22 та 23 червня, що зовсім неподалік від часової межі (в липні), яку призначили партнери України з Міжнародного валютного фонду.