Як в Україні уникають сплати податків – головні схеми та їх оборот – Новини України
На податкових схемах Україна щороку втрачає 474 млрд грн.
Найпоширенішими в Україні схемами уникнення від оподаткування є заробітні плати в конвертах та контрабанда. Загалом же кожна п’ята гривня в економіці є такою, що бере участь в уникненні податків, а бюджет втрачає одну з шести гривень доходів, підрахували аналітики Інституту соціально-економічної трансформації.
Як пише старший аналітик Інституту В’ячеслав Черкашин у статті «Недоотримані доходи бюджету: хто винен найбільше», в обороті одинадцяти найпоширеніших схем ухиляння від оподаткування бюджет України сумарно перебуває щонайменше 1,8 трлн грн на рік, або 21,3% від ВВП, а потенційні щорічні втрати бюджету становлять 474 млрд грн.
При цьому аналітики наголошують, що різні схеми ухиляння від сплати податків іноді пов’язані між собою, тому обсяги в одних частково враховано в обсягах інших, і загальні втрати бюджету сумарно будуть трохи меншими, ніж математична сума у всіх схемах.

Найпопулярніші схеми ухиляння від сплати податків:
- заробітні плати в конвертах – орієнтовні втрати бюджету 200-260 млрд грн, потенційний обсяг схеми 400-510 млрд грн;
- порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні – втрати бюджету орієнтовно 105-120 млрд грн, а потенційний обсяг схеми 300-360 млрд грн;
- контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами завдають втрат бюджету на 39-43 млрд грн, у тому числі тютюн 23-25 млрд, нафтопродукти 10-11 млрд та алкоголь 6-7 млрд грн. Потенційний обсяг схеми 126-140 млрд грн;
- фіктивне підприємництво, у тому числі «карусельні» схеми, підміна кодів, дропи та мули завдають потенційних втрат на суму 38-48 млрд грн, а от потенційний масштаб схеми 250-320 млрд грн;
- тіньова оренда с/г землі, схеми із землею та нерухомістю потенційно оцінюється в 100-112 млрд грн обороту, а орієнтовні втрати бюджету складають 18-20 млрд грн;
- неформальні самозайняті, які працюють на себе без офіційної реєстрації, не вносять до бюджету орієнтовно 16-24 млрд грн, а обсяг схеми складає 260-400 млрд грн;
- ФОП замість найму (3 група ЄП) – бюджет недоотримує орієнтовно 16-19 млрд грн, а обсяг схеми 38-45 млрд грн;
- формування схемного податкового кредиту («скрутки», «накопичувачі») – орієнтовні втрати бюджету 13-15 млрд грн, то ді як схему оцінюють у 78-90 млрд грн;
- офшорні схеми, втеча прибутку за кордон (BEPS) – 12-14 млрд грн на втратах бюджету при орієнтовній схемі 55-65 млрд грн;
- дроблення на ФОП призводить до недосплати 10-15 млрд грн в бюджет при масштабі схеми 220-240 млрд грн;
- готівка через ФОП (3 група ЄП) – 7-27 млрд грн втрат у бюджет, при загальній схемі 55-60 млрд грн.
Податкова про перевірки в 2026 році: чому кількість візитів до бізнесу зменшиться
В’ячеслав Черкашин зазначає, що податкова політика України останніх років так і не вплинула на більшість популярних схем мінімізації податків і вони лише зростають. Насамперед мова йде про заробітні плати в конвертах, порушення митних правил та контрабанду, а також контрафакт та нелегальну торгівлю підакцизними товарами.
Водночас деякі схеми, як от виведення прибутків в офшори, суттєво зменшилися, але тут заслуга не лише української влади, а зміна міжнародних правил. Також зменшилася кількість неофіційно зайнятих осіб через загальне скорочення працівників в Україні.
Але є й схеми, які за останні два роки суттєво виросли, як от фіктивне підприємництво. Як підкреслює автор, масштаб цих схем напряму потребує неправомірного сприяння з боку правоохоронних, наглядових та контрольних органів.
Нагадаємо, що днями НАБУ вручило підозру колишньому голові Державної прикордонної служби України Сергію Денеці у системному одержанні неправомірної вигоди за сприяння безперешкодній контрабанді цигарок через кордон України.