Готельна індустрія в Україні: зміни в цінах та доходах.

Загальна виручка готельного сектора України здійснила значний стрибок – з 8,2 млрд грн у 2022 році до 53,3 млрд грн за підсумками 2025 року. Проте галузь все ще функціонує з серйозним від’ємним власним капіталом, а безпекова інфраструктура стала постійною статтею витрат.

Основні моменти:

• Середній чек у готелях у 2026 році зріс на 25–40% через інфляційні процеси та витрати на енергетичну незалежність
• Генератори, резервне живлення та автономний інтернет додають 15–25% до витрат готелів
• Найвищу заповнюваність наразі мають Львів та Буковель, де у сезон завантаження досягає 85–95%
• На Івано-Франківщині заборгованість готельного бізнесу за три роки зросла на 52%, що свідчить про високу закредитованість ринку
• Експерти прогнозують, що виживуть або системно керовані готелі, або нішеві концептуальні формати

Ринок у цифрах

Незважаючи на втрати на окупованих та прифронтових територіях, кількість готелів і готельно-ресторанних комплексів в Україні зросла з 2 534 до 2 854 об’єктів – тобто на 13% за чотири роки повномасштабної війни. Сектор загалом об’єднує 33 316 суб’єктів господарювання, згідно з даними YC.Market на травень 2026 року.

Зростання підтверджує і податкова статистика: до бюджетів різних рівнів у 2025 році надійшло 4,4 млрд грн – більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше. Туристичний збір склав 359 млн грн, з яких найбільше надійшло з Києва (70,6 млн грн), Львівщини та Івано-Франківщини.

Ціни зростають, маржа знижується

У 2026 році середній чек (ADR) зріс на 25–40% у порівнянні з попереднім роком. Ще рік тому він становив приблизно 3 200 гривень за добу. Основний тягар чинить інфляція: електроенергія додала до чеку 17%, пальне – ще 15–20%.

Водночас рентабельними за рівнем заповнюваності залишаються лише окремі ринки: Львів (57%) та Буковель (56%), де у високий сезон завантаження досягає 85–95%. Середня заповнюваність по країні у 2026 році залишається на рівні 25–26%.

Причина розриву між доходами та прибутковістю – структурна. За оцінками операторів, забезпечення енергетичної автономності (генератори, резервне живлення, незалежний інтернет) додає 15–25% до операційних витрат. Витрати готелів на придбання пального зросли більш ніж удвічі: з 406,5 млн грн у 2021 році до 900,4 млн грн у 2024-му.

“Інвестиції в безпеку – це вже не разовий капітальний витрат, а постійний елемент собівартості”, – зазначила для РБК-Україна аналітикиня ринку нерухомості Вікторія Берещак.

Від’ємний капітал та закредитованість

У 2022 році рентабельність операційної діяльності готелів знизилася з 16,6% до від’ємних -22,5%. Галузь за перший рік повномасштабної війни зазнала збитків майже на 6,5 млрд гривень.

Відтоді валова маржа частково відновилася – з 9,2 млрд до 12,4 млрд грн у 2021–2024 роках, – проте це зростання в основному є наслідком інфляційних процесів.

“Галузь досі працює з глибоко від’ємним власним капіталом”, – підкреслила голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака.

Регіональна картина неоднорідна: на Львівщині власний капітал готельних підприємств з 2021 по 2024 рік зріс на 22%, тоді як на Івано-Франківщині заборгованість ключових гравців індустрії за той самий період збільшилась на 52%.

“Негативний капітал на Франківщині свідчить про те, що багато об’єктів – ймовірно, в курортних зонах, таких як Буковель – сильно закредитовані або працюють на межі рентабельності через високі операційні та капітальні витрати”, – пояснила Табака.

Що буде далі

Ринок у найближчі 2–3 роки зазнає трансформацій у кількох напрямках. Зростатиме роль зовнішніх управляючих компаній, які беруть на себе управлінські функції, бронювання та оптимізацію витрат.

“Виживуть два полюси: системно керований об’єкт із високою операційною ефективністю або нішевий продукт із сильною концепцією та чіткою цільовою аудиторією, – підсумувала Вікторія Берещак. – Усе, що залишиться посередині – без системи і без ідеї – поступово зникатиме”.