Фурса: Яка необхідність у функціонуючому парламенті для України?

У питанні фінансування України існує дві проблеми. З’явилися труднощі, яких ще кілька місяців тому важко було уявити. Вони виникли досить нещодавно.

Перша проблема – Орбан, який заблокував кредит ЄС через призупинення “Дружби”.

Друга проблема – політична криза в управлінні в Україні, де парламент перестав голосувати за будь-які питання, а отже, і за закони, необхідні для отримання фінансування від ЄС та МВФ.

З першою проблемою, як виявилось, впоратись набагато легше. І ні, наразі Орбана не вдалося змусити змінити свою позицію, і остаточне технічне рішення ще не ухвалено. Але ЄС знайшло формулу, яка дозволяє всім зберегти обличчя. В результаті ЄС виділяє кошти та технічну допомогу на ремонт “Дружби”, і Україна з цим погоджується. Таким чином, було знайдено спосіб відновити постачання нафти через “Дружбу”. Не має значення, чи були там критичні пошкодження. українській владі не доведеться “здавати назад” і відступати від своїх слів. І угорцям також. І навіть якщо Орбан якимось чином не втратить владу в результаті виборів, він вже не стане проблемою.

А от з другою проблемою набагато складніше. І це є серйозною проблемою. І великим викликом. Бо, що б не говорили українці, яким хочеться мобілізувати депутатів, Україні вкрай необхідний функціонуючий парламент під час війни. В тому числі для того, щоб голосувати реформи, необхідні для європейської інтеграції та співпраці з МВФ.

МВФ дозволив собі відступити один раз, коли прибрав умови для отримання програми з обов’язкових вимог, але лише відтермінувавши необхідні кроки. І час іде. І так, від МВФ ми не отримуємо так багато коштів. Але все інше фінансування прив’язане до наявності програми МВФ. Є програма — є 90 млрд від ЄС та інших донорів. Немає програми МВФ – немає грошей. І символічно, що програма МВФ зараз зосереджена на детінізації. Тобто на необхідності для України мобілізувати більше ресурсів всередині країни. Вирівняти ситуацію, коли багато податків не збирається. І на це закриваються очі.

Читати також: Народні депутати і мобілізація: дрімучий популізм

Але якщо Україна просить ЄС та інших наших партнерів надати більше коштів, то дивно, коли сама Україна не намагається так само зібрати більше фінансів. Тим більше з тих, хто історично уникав чесного оподаткування, руйнуючи конкурентне середовище. Таким чином програма МВФ — це не лише про “більше грошей в український бюджет”, але й про “більш справедливі правила гри”.

Окрема тема — дискусії про те, що МВФ надає дорогі кошти. По-перше, знову і знову потрібно підкреслювати, що співпраця з МВФ важлива, в першу чергу, не заради коштів МВФ, а як гарантія для отримання фінансування від ЄС та інших донорів. А по-друге — знайдіть для України дешевші гроші на ринкових умовах. Дуже цікаво на це подивитись. Коли вам не подобається 8 відсотків від МВФ, то раджу звернути увагу на дохідність українських єврооблігацій у 15 відсотків. Не кажучи вже про те, що Україні взагалі на ринкових умовах ніхто зараз не дасть грошей. Хіба що дуже-дуже дорого. А 8 відсотків від МВФ не буде вам здаватися дорогим фінансуванням в той час, коли США позичає під 4 відсотки. А США, варто нагадати, той долар взагалі друкує.

Тому голосування за ці зміни є корисним не лише для виживання країни під час війни. Бо гроші потрібні саме для виживання. А й для більш ефективної економіки. Але потрібно, щоб парламент мав можливість голосувати.

Читайте також: Зеленський vs Рада: Мобілізувати “еліту” – означає дуже багато

Водночас очевидно, що модель парламентської монокоаліції, яка слухняно виконує всі вказівки президента, перестала бути ефективною. І це потрібно визнати обом сторонам. І президенту, і парламенту. І зрозуміти, що на них лежить відповідальність. Не лише на поганих депутатах чи поганому президенті. Це спільна відповідальність.

Отже, країні потрібен функціонуючий парламент.

Є два варіанти. Президент якимось чином відновлює роботу вертикалі монокоаліції. І у депутатів, які наразі не мають бажання голосувати, воно з’являється. Умовно назвемо це “метод Татарова”.

Але є сумніви, що це все ще дієвий метод.

І тоді постає питання перегляду концепції управління, коли президент віддає накази, а депутати виконують. Повернення до парламентсько-президентської республіки, якою Україна і є, згідно з Конституцією. Але тоді нам потрібно створення коаліції. І визнання, в першу чергу, президентом нової реальності. Що, судячи з усього, є складним. Але й вибору у нього немає. І чим швидше це буде усвідомлено, тим швидше ми вийдемо з політичної кризи, яку не можемо собі дозволити під час війни.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів