У країнах Європейського Союзу вже тривалий час функціонує фудбанкінг – зобов’язання торгових мереж передавати продукти з майже закінченим терміном придатності замість їх утилізації. Нещодавно в медіа почали обговорювати можливість впровадження такого механізму і в Україні в рамках інтеграції до ЄС.
Основні моменти:
- Нові зобов’язання: Магазини будуть зобов’язані передавати продукти з терміном придатності, що добігає кінця, фудбанкам замість їх знищення.
- Пряник і батіг: За передачу їжі – податкові пільги, за викидання придатної їжі – штрафи.
- Два типи маркування: “Краще спожити до” – можна передавати, “Вжити до” – заборонено.
- Відповідальність: Момент переходу відповідальності від магазину до фудбанку має бути чітко прописаний у договорі.
- Операційні виклики: Магазинам потрібно буде створити окремі зони зберігання, автоматизувати облік та залучити додатковий персонал.
Голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек зазначив, що в Україні може запрацювати фудбанкінг – зобов’язання магазинів передавати продукти з терміном придатності нужденним.
Ініціатива для Європи не є новою – в Чехії аналогічний закон діє з 2018 року. Торгові мережі намагалися оскаржити його в суді, але програли.
Що зміниться для магазинів
Суть ініціативи полягає в зменшенні харчових відходів за прикладом Чехії та інших країн ЄС. Замість знищення товарів, термін придатності яких добігає кінця, магазини будуть зобов’язані передавати їх благодійним організаціям – так званим фудбанкам – для роздачі людям, які цього потребують.
“Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде легкою”, – пояснює у коментарі РБК-Україна адвокатка, керівник юридичної компанії “Prima Leader Group” Діна Дрижакова.
Пряник і батіг: як це працюватиме
Для бізнесу передбачені як стимули, так і покарання.
Якщо магазин передає продукти на благодійність – він отримує податкові пільги. Зокрема, можливе скасування ПДВ або податку на прибуток з таких операцій.
“Раніше безкоштовна передача товарів юридично вважалася “продажем за нуль гривень” і могла підлягати додатковому оподаткуванню”, – пояснює адвокатка.
Якщо ж магазин викидає їжу, яку можна було безпечно передати людям – він отримає адміністративний штраф.
Фото: що треба знати про фудбанкінг в Україні (інфографіка РБК-Україна)
Яку їжу можна передавати, а яку – ні
На законодавчому рівні планують чітко розмежувати два типи маркування:
- “Краще спожити до” – продукт після цієї дати може втратити свій ідеальний смак, але залишається безпечним. Саме такі товари можна передавати фудбанкам.
- “Вжити до” – кінцева дата для швидкопсувних продуктів. Після неї передача суворо заборонена, товар підлягає лише утилізації.
Хто відповідає, якщо людина отруїться
Це – головне юридичне питання, яке потрібно буде врегулювати. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.
“Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбанку“, – пояснює адвокат.
Щойно товар підписано за актом приймання-передачі – відповідальність за транспортування, зберігання і роздачу переходить до благодійної організації. Якщо цього не зробити, магазин ризикує отримати судові позови від споживачів.
Чому супермаркети можуть виступити проти
Попри обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами.
Адвокат Дрижакова виділяє кілька ключових моментів. Потрібні такі нововведення в торгових мережах:
- Окремі зони зберігання для продуктів під роздачу – щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
- Автоматизований облік: IT-система має сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну, що товар потрібно перемістити у зону фудбанку;
- Додаткові витрати на персонал – сортування, пакування та оформлення документів займатимуть робочий час.
“Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації – щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж”, – додала юристка.
Репутаційний ризик
“Попри запевнення експертів про те, що виробники закладають плюс 20 відсотків запасу строку придатності, для українського споживача передача товарів на межі прострочення може виглядати неоднозначно”, – попереджає Дрижакова.
Магазинам доведеться ретельно перевіряти вигляд товарів перед передачею.
“Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності – пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах”, – додала юристка.
Що робити магазинам вже зараз
За словами адвоката Дрижакової, власникам магазинів вже зараз варто:
- Проаналізувати залишки товарів.
- Знайти надійні благодійні фонди для потенційного партнерства.
- Готувати юридичний відділ до нових правил обліку і списання.
Як це працює в інших країнах
Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція – ще у 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати їжу і зобов’язали передавати її на благодійність. За порушення – штраф.
У результаті щороку французькі магазини рятують 46 тисяч тонн продуктів.
У США обов’язкового закону немає, але діють податкові пільги за передачу їжі благодійним організаціям. Також поширена практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за низькими цінами.
У Чехії закон діє з 2018 року – і саме за чеською моделлю Україна планує будувати свою систему.