У Києві пройшов форум “Виклики та нові можливості для розвитку мікро-, малого і середнього підприємництва”. Представники влади та бізнесу обговорили відновлення підприємств у постраждалих регіонах, реформи ринку праці та інструменти для підтримки бізнесу.
Регуляція та цифровізація
На заході наголошувалося, що розвиток підприємництва під час війни неможливий без подальшої дерегуляції, цифрових сервісів і доступної інфраструктури. Спрощення процедур, модернізація інфраструктури, підтримка людського капіталу, доступ до фінансування та відновлення бізнесу, який постраждав від війни, окреслила пріоритети держави Голова партії “Слуга народу” та профільного комітету парламенту Олена Шуляк. Вона також звернула увагу на проблему нестачі садочків з укриттями, що стримує вихід жінок на роботу.
Заступник міністра економіки Олександр Циборт повідомив про підготовку законопроєкту, який скасовує 63 інструменти держрегулювання та переводить більшість ліцензій на декларативний принцип. Також йдеться про запуск ШІ-системи для автоматичного надання дозволів і впровадження цифрової платформи “Обрій” у “Дії” для ринку праці.
Прозорі конкурси та взаємодія з державою
Питання прозорості залучення кадрів і взаємодії бізнесу з державними органами теж були в центрі дискусії. Відновленні чесних конкурсів на держслужбу та участь бізнесу в конкурсних комісіях – питання, які порушив президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.
Тема регулювання праці та цифрової взаємодії отримала підтримку з боку бізнес-об’єднань. Голова Національної платформи МСБ Ганна Стрикун нагадала про необхідність створення цифрової канцелярії для звернень бізнесу — нині частина комунікації відбувається поштою. Цю пропозицію Олександр Циборт пообіцяв включити до розвитку платформи “Пульс”
Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман запропонував змінити програму “Кешбек на українське”, тому що вона не охоплює малий бізнес і потребує перегляду. Експерт запропонував або розширити її на ММСП, або спрямувати кошти на більш пріоритетні напрями, зокрема на Е-відновлення та адресну підтримку підприємців.
Прифронтовий бізнес
Окрема дискусія була присвячена бізнесу в регіонах, що потерпають від обстрілів. Про відсутність механізмів компенсації для підприємств, зруйнованих атаками, і міграційні виклики говорила засновниця платформи “Жінки в бізнесі” Надія Лисецька.
Регіональні моделі розвитку представила керівниця Комітету інновацій Українського кластерного альянсу Юлія Рижкова, яка наголосила на важливості кластерних програм для регіонів. Вона також презентувала проєкт Cluster for Regions, в рамках якого вже прийняті програми розвитку в Сумській та Одеській областях, а ще чотири регіони очікують на затвердження таких програм.
Проблеми прифронтових міст детально окреслив президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. Він закликав збільшити гранти “Власна справа” у прифронтових регіонах утричі (до 1,5 млн грн), компенсувати зарплати працівникам постраждалих підприємств і забезпечити бронювання для ФОПів.
Негативний емоційний стан та вигорання підприємців і потребу стабільних умов роботи для спрощенців виділила директорка Асоціації прямого продажу Надія Бедричук.
Представник аграрної спільноти Михайло Соколов звернув увагу на правові колізії для бізнесу в окупації та зонах бойових дій. Підприємець не може звільнити працівників з окупованої території, бо немає, але має забезпечити їх роботою, водночас фермери на території активних бойових дій зобов’язані забезпечити “безпечні умови праці”, пояснив він свою позицію.
Олена Лоєнко з Харківського IT-кластера презентувала локальні проєкти цифрової трансформації й наголосила на важливості підтримки STEM-освіти та інфраструктури, зокрема підземного технологічного парку в Харкові.
Про специфіку роботи бізнесу у Сумській області говорив представник організації 4-Business Богдан Мосунов, який пропонував спрощення оподаткування: зниження ставки спрощеної системи до 2%, можливість добровільної сплати ЄСВ, звільнення податку на прибуток при реінвестиції, підвищення порогу реєстрації платником ПДВ до 10 млн гривень.
Законодавчі зміни та ринок праці
Покращення податкового й трудового регулювання стало окремим блоком дискусії. В роботі Державної податкової служби України та Бюро економічної безпеки України є значні покращення, але їхня робота ще далека від ідеалу, зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Про міжнародну підтримку МСП і розвиток бізнес-альянсів говорив керівник програми #ReACT4UA Хаген Еттнер.
Голова комітету соцполітики парламенту Галина Третьякова окреслила законодавчі ініціативи для підтримки ветеранів, цифровізації трудових відносин і реформування правил праці. Окремо вона звернула увагу на необхідність підвищення мінімальної зарплати.
Експерт CASE-Україна Володимир Дубровський пояснив логіку законопроєкту №13507 про ознаки трудових відносин, який має обмежити зловживання зі схемою “ФОП замість найму”. Ключовий критерій: якщо на місце ФОПа можна підставити юридичну особу, це справжній аутсорс.
За його оцінками, схема “ФОП замість найму” коштує бюджету близько 12–14 млрд грн на рік
Гендерний вимір і соціальна політика
Тема рівності на ринку праці звучала з кількох сторін. Президентка Жіночої ділової палати Наталія Карпенчук-Конопацька та аналітичний центр Achillor представили пропозиції щодо модернізації трудового законодавства для забезпечення гендерної рівності. 83% населення України вважає головною функцією жінок доглядову працю, що закріплює традиційний розподіл ролей, зазначила Карпенчук-Конопацька
Голова Асоціації амбасадорок України Ольга Веселовська, представила позицію громадянського суспільства щодо гендерної рівності. та окреслила основні проблеми.
Через вищу тривалість життя жінок ринок праці України в майбутньому буде значною мірою жіночим, що вимагає політики стимулювання повернення українок з-за кордону, наголосила Надія Бедричук.
За результатами форуму учасники погодили:
- створення робочої групи з доопрацювання законопроєкту про ознаки трудових відносин;
- інтеграцію норм про гендерну рівність у закон про оплату праці;
- збереження гнучких трудових норм для ММСП після війни;
- запуск цифрової канцелярії для бізнес-об’єднань;
- перегляд програми «Кешбек на українське»;
- розширення грантової підтримки прифронтовим регіонам.