Енергетичний комплекс зазначає значних уражень протягом повномасштабного вторгнення. Для відновлення масштабних руйнувань потрібні мільярди доларів інвестицій та допомога міжнародних гравців.
Проекти, в які можна залучити великі іноземні компанії, необхідні реформи, які треба провести, підготовка сектору до майбутньої зими та нові технології стали предметом обговорення на конференції "Енергетика України. Стратегія відновлення та розвитку", яку 16 вересня провів незалежний аналітичний центр We Build Ukraine.
Деталі дискусії читайте у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
Який обсяг підтримки отримала українська енергетика від країн Європи?
Які тенденції розвитку енергоринків до 2040 року?
Чому співпраця зі США важлива для видобутку газу?
З якими викликами стикнулися тепловики при підготовці до зими?
Який потенціал інвестицій в системи накопичення енергії?
Необхідні реформи в енергетиці
Українська енергетика отримує значну підтримку від європейських партнерів, особливо масштабною роль останніх стала під час війни. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сказала, що ЄС надав українським енергокомпаніям допомоги на загальну суму 3 млрд євро, не рахуючи постачання обладнання. Посол навела яскравий приклад – теплоелектростанція у м. Вільнюс (Литва) була розібрана на частини і перевезена в Україну.
Схожі публікації
“Зараз це обладнання зберігається (в Україні – ред.) і, на щастя, воно не було зруйноване під час останніх атак і може бути використане надалі”, – прокоментувала Матернова, додавши, що за останній час наша країна зробила великий прогрес у розбудові розподіленої генерації.
Важливу роль у реалізації енергетичних проектів відіграє кредитне фінансування, яке надають фінансові інститути ЄС, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку. Банк надає гарантії на сотні мільйонів євро для приватного бізнесу в Україні та реалізує програму щодо зниження ризиків для проектів у відновлюваній енергетиці.
Значне фінансування з боку європейських банків отримує “Нафтогаз” для купівлі газу для проходження осінньо-зимового періоду 2025-2026 років, а також “Укренерго” для закупівлі обладнання для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.
Разом з тим, Катаріна Матернова наголосила, що Україна має продовжувати реформування енергетичного сектору. “Це реформа лібералізації ринку, об’єднання (ринку електроенергії України – ред.) із енергоринком ЄС, продовження реформи газового сектору, створення дійсно незалежного регулятора. Щодо цих питань ми знаходимося в активній дискусії”, – сказала вона.
Фото: Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова представила перелік реформ, які мають бути реалізовані в українській енергетиці (We Build Ukraine)
Посол додала, що реформування енергетичної галузі необхідне не тільки для інтеграції українського ринку в європейський простір, але й для отримання зовнішнього фінансування за європейською програмою Ukraine Facility.
Важливість допомоги з боку країн Європи підтвердив керівник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков та додав, що допомога партнерів стимулювала будівництво нових потужностей у вітровій та сонячній енергетиці. “У пайплайні вже майже 4 ГВт лише у вітрі, а домогосподарства, малий та середній бізнеси додали близько 1,5 ГВт розподіленої сонячної генерації”, – сказав Олександр Кубраков.
Фото: Керівник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков сказав, що попри постійні обстріли енергетичний сектор продовжується розвиватися та залучати інвестиції (We Build Ukraine)
Потреба у 200 мільярдів доларів інвестицій
Міжнародна консалтингова компанія Boston Consulting Group (BCG) представила прогноз розвитку української енергетики до 2040 року. За цей час рівень споживання всіх енергоносіїв має повернутися на рівень 2022 року, при цьому значно зросте частка відновлюваних джерел.
“До 2040 року споживання енергоносіїв зросте, частка електроенергії у загальній структурі збільшиться до 30%. Це призведе до зниження споживання газу”, – сказав старший експерт BCG у Центральній та Східній Європі Балінт Сілхаві.
Атомна енергетика буде залишатися ключовою генерацією в енергобалансі України, проте передбачається значний ріст частки відновлюваних джерел. Приведена вартість електроенергії (англ. levelized cost of electricity, LCOE) у 2035 році прогнозується на найнижчому рівні для існуючих АЕС (50 доларів за мегават-годину), вітрової (54 доларів за мегават-годину) та сонячної генерації (59 доларів за мегават-годину), вважає аналітии BCG.
Україна буде залишатися імпортером електроенергії до 2040 року, а з 2045 року зможе стати нетто-експортером. Подальший розвиток енергетики потребує значного обсягу інвестицій – близько 200 млрд доларів на наступні 25 років. Балінт Сілхаві додав, що більша частка цих коштів буде інвестована в електрогенерацію, а нафта і газ будуть посідати друге і третє місце відповідно.
“Ми очікуємо, що в Україні буде створюватися ще більш децентралізована енергосистема, що надасть додаткову конкурентну перевагу. Це може залучити 200 млрд доларів інвестицій, поєднуючі державні та приватні джерела фінансування”, – прокоментував аналітик.
Американські технології для видобутку газу
Попри війну, в Україні продовжують розвиватися газовидобувні проекти. Присутній на конференції виконавчий директор компанії “ДТЕК Нафтогаз” Євгеній Бондаренко сказав, що Україна має найбільші поклади газу у Європі після Норвегії. Група ДТЕК продовжує активно інвестувати у розвідку та видобуток газу.
“Ми намагаємося утримувати видобуток, з початку війни ми інвестували більше 12 млрд гривень у буріння нових свердловин, більше 60% цього буріння є пошуковим”, – сказав Бондаренко.
Фото: Виконавчий директор “ДТЕК Нафтогаз” Євгеній Бондаренко сказав, що за останні роки компанія інвестувала 12 млрд гривень у видобуток газу (We Build Ukraine)
Про зусилля видобувних компаній також сказав керівник групи компаній Smart Energy Олексій Заєць. “Видобувні компанії роблять усе можливе і неможливе, щоб відновити видобуток”, – зазначив спікер, визнавши, що для проходження цієї зими все-таки буде потрібен імпорт газу у значних кількостях.
Один із перспективних напрямків для збільшення видобутку газу є пошук та видобуток так званого tight gas – газ із нетрадиційних колекторів, адже знайти значні поклади традиційного газу, який вже видобувається десятки років поспіль, досить складно.
“Ви поступово відходите від традиційних і переходите в нетрадиційні (поклади газу – ред.). Я зараз говорю не про сланці, а скоріше про tight gas”, – сказав співзасновник інвестиційної компанії “Еней” Андрій Коболєв, додавши, що для видобутку складних покладів необхідні нові технології і капітал.
Шлях до отримання західного фінансування та експертизи відкриває Угода України зі США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду. Коболєв сказав, що навіть Китай десятки років працює із американською інжиніринговою компанією Hulliburton у сфері видобутку газу щільних колекторів та сланцевого газу.
Фото: Співзасновник інвестиційної компанії “Еней” Андрій Коболєв зауважив, що партнерство зі США відкриває доступ до нових технологій з видобутку газу (We Build Ukraine)
“Китай, при всіх його технічних можливостях, все одно користується американським досвідом”, – сказав Коболєв, додавши, що для видобутку tight gas необхідно створити обширну інфраструктуру з багатьох свердловин, які мають працювати як один великий оркестр і тільки тоді собівартість цього газу буде конкурентноздатною з традиційним газом. Українські нафтогазові проекти мають високий ступінь готовності, що збільшує їх привабливість в очах західних партнерів, прокоментував спікер.
Газ є важливим енергоресурсом для аграрно-промислового комплексу. Наприклад, для осушування однієї тонни зерна необхідно 10 кубічних метрів газу, а в структурі собівартості виробництва цукру газ займає 50%. Такі дані під час конференції центру We Build Ukraine навів генеральний директор “Українського клубу аграрного бізнесу” Олег Хоменко. Він додав, що споживання газу агросектором України становить близько одного мільярда кубометрів в рік.
Рішення, яке може підірвати готовність до зими
Найбільшим споживачем газу залишається комунальне господарство, яке активно готується для проходження опалювального сезону. Технічна готовність обладнання по різним регіонам перевищує 80%, сказав виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Водоканали також готують обладнання, проводять перевірку систем водопостачання та водовідведення.
Ризики проходження зими, лежать у фінансовій та адміністративній площинах, зауважує Слобожан. Через різницю в тарифах на газ і тепло та ряд інших проблем, які роками накопичуються, сектор теплокомуненерго постійно недоотримує кошти і не може повністю розрахуватися із “Нафтогазом”. Водоканали мають великі борги за електроенергію. На сьогодні борги підприємств ЖКГ за газ вже досягли 67 млрд гривень, ще декілька мільярдів водоканали боргують за електроенергію.
Дефіцит коштів підриває фінансовий стан комунальних підприємств і створює ризики для їх належної роботи протягом опалювального сезону. До цієї проблеми додалася пропозиція Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) відключати підприємства ЖКГ за борги.
“Вони пропонують з жовтня, без рішення суду, відключати боржників – це теплокомуненерго і водоканали. Якщо будуть відключені ці підприємства, жодні мобільні котельні нас не врятують. Це рішення НКРЕКП може покласти всю підготовку до опалювального сезону”, – вважає керівник Асоціації міст України та пропонує на період воєнного стану вивести комунальний сектор з під дії цієї норми.
Фото: Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан розповів про фінансові та адміністративні виклики для проходження ОЗП (We Build Ukraine)
Також необхідно наповнити резервний фонд державного бюджету, з якого можна буде фінансувати оперативні ремонти та відновлення потужностей великих виробників тепла у таких містах як облцентри. При цьому, не варто забирати у громад частину податків, які будуть необхідні для підтримки комунального сектору протягом зими, переконаний Олександр Слобожан.
Шляхи здешевлення електроенергії для промисловості
Одним із актуальних питань, які були підняті на конференції була вартість електроенергії для промислових підприємств. Ціна на електроенергію у серпні була вищою за вартість у сусідніх європейських країнах (Польщі та Словаччині), сказав президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
Через це українським металургам важко конкурувати із заводами в Європі. Частка електроенергії у собівартості металопродукції досить значна, наприклад, для феросплавних підприємств вона може сягати 40-60%, для підприємств повного циклу, які виробляють металопродукцію із залізної руди, таких як “Криворіжсталь”, вона зросла із 7% до 20% з початку повномасштабного вторгнення.
Для зниження цін на електроенергію Каленков пропонує дати змогу великим споживачам купувати доступ до міждержавного перетину ліній електропередачі на довгостроковій основі.
“Зараз ці договори можуть бути на день, на два або кілька днів наперед. До кінця року нам обіцяють впровадити місячні договори (“Укренерго” анонсувало відкриття місячних аукціонів на доступ до перетину – ред.), але треба розуміти, що реально ситуацію виправить підхід, коли ми зможемо укладати договори на півроку, на рік вперед”, – пояснив керівник асоціації “Укрметалургпром”.
Як правило, ціни на довгостроковий доступ до міжнародних електромереж є нижчими за вартість доступу на короткий період (спотовий ринок). Купуючи пропускну здатність мереж для імпорту електроенергії на довгостроковій основі, споживач може розраховувати на зниження її кінцевої ціни.
“Якщо це спотовий ринок, там набагато вищі ціни, але якщо це довгострокові договори, це дасть можливість нашим компаніям купувати імпортну електроенергію за нижчими вартістю”, – прокоментував Олександр Каленков.
Фото: Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков сказав про важливість запровадження довгострокових договорів на ринку електроенергії (We Build Ukraine)
Ще однією можливістю для великих промислових підприємств може стати забезпечення доступу до контрактів на купівлю електроенергії у генерації на тривалий період. Наприклад, промислові підприємства можуть купувати електроенергію у “Енергоатома” на значний строк.
“Зараз наші споживачі мають з “Енергоатомом” договори на декади, на тиждень. Це не нормально. В європейських країнах наші конкуренти звикли працювати, маючи договори з генеруючими компаніями на рік, два, три роки наперед. Вони не повинні залежати від коливань на ринку (короткострокових контрактів – ред.)”, – сказав Каленков.
Вартість електроенергії в Україна в значній мірі пояснюється ударами по генеруючим потужностям та мережам. Постійні обстріли енергетичної інфраструктури становлять суттєвий виклик для енергетичних компаній та вимагають збільшення витрат на відновлення основних фондів.
Присутній на заході операційний директор “ДТЕК Енерго” Дмитро Єгудін сказав, що значна частка теплової генерації була атакована протягом повномасштабної війни більше 200 разів, але вона відновлюється і готується до роботи у майбутньому опалювальному сезоні. З лютого 2022 року компанія інвестувала у видобуток вугілля 18 млрд гривень, а також 9,6 млрд гривень – у ремонти теплоелектростанцій.
З початку війни фахівці “ДТЕК Енерго” підіймали енергоблоки теплоелектростанцій “з нуля” до певного рівня потужності близько 50 разів, тоді як до війни – це було досить складне і рідке завдання.
Фото: Операційний директор “ДТЕК Енерго” Дмитро Єгудін сказав, що компанія з лютого 2022 року інвестувала у видобуток вугілля і ремонти ТЕС майже 28 млрд гривень (We Build Ukraine)
Топ-менеджер “ДТЕК Енерго” додав, що необхідно продовжувати співпрацю із міжнародними партнерами для постачання критичного обладнання, необхідно актуалізувати Національний план викидів з огляду на дефіцит генерації, в тому числі із викопного палива. “Швидке закриття блоків буде збільшувати вартість електроенергії та дефіцит”, – сказав Єгудін, додавши, що також необхідно напрацювати механізми подолання боргової ситуації на ринку електроенергії.
Потенціал батарей на наступні 4-5 років
Останнім часом на ринку з’явився новий гравець – це установки зберігання енергії, їх загальна потужність на сьогодні вже перевищує 220 МВт. Екс-голова правління “Укренерго” (2020-2024 роки) та співзасновник приватної компанії Negen Володимир Кудрицький сказав, що вартість батарей за останні 7 років знизилася в 10 разів. Разом із сонячною, вітровою та газопоршневою генерацією вони будуть створювати основу майбутньої енергосистеми України.
Український ринок ще має значний потенціал для збільшення кількості установок зберігання енергії. Зберігається значна можливість для інвестицій у батареї з метою арбітражу енергії – її купівлі в години з низькими цінами і продажу в години з високими цінами, вважає Кудрицький.
Фото: екс-голова “Укренерго” Володимир Кудрицький сказав, що на ринку є значний потенціал для розвитку батарей протягом наступних 4-5 років (We Build Ukraine)
Енергосистемі в період з квітня по жовтень треба зробити перенесення енергії з денних годин, коли багато сонця, на вечір, коли є дефіцит, обсягом приблизно 8-12 (до 15) тисяч мегават-годин кожен день, навів розрахунки Кудрицький. Сьогоднішня ємність батарей складає близько 450 мегават-годин, тобто ще є значний потенціал для їх роботи.
“Ринок взагалі не насичений… Для арбітражу є величезна кількість можливостей, яка не використана. 4-5 років можна спокійно інвестувати в цей бізнес”, – прокоментував екс-керівник “Укренерго”.
Необхідні законопроекти для інтеграції в ЄС
Керівник київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства Олексій Оржель підтримав думку про необхідність розширення транскордонного перетину. З цією метою Україна має продовжувати виконувати дорожню карту інтеграції національного ринку електроенергії у європейський. Об’єднання ринків (англ. market coupling) – це революційні зміни для України, які можуть статися у недалекому майбутньому, підкреслив Оржель.
Для цього, Україна має прийняти ряд важливих законопроектів, зокрема, закон про об’єднання ринків. Він був розглянутий у першому читанні, документ передбачає синхронізацію режимів роботи ринків. Наступний законопроект стосується забезпечення незалежності регулятора – НКРЕКП. Європейські партнери запропонували збільшити їх залученість при відборі членів комісії. “Законопроект направлений на те, щоб покращити ситуацію та збільшити довіру до регулятора у майбутньому”, – сказав Оржель.
Третій законопроект у цьому пакеті має полегшити умови приєднання нових об’єктів до електричних мереж. “Україна має стати частиною європейських енергетичних ринків. Це величезна можливість для України – це більша ліквідність ринку, це нові інвестиції, нові споживачі, нова генерація та підписання довгострокових контрактів на транскордонну пропускну спроможність”, – прокоментував Олексій Оржель.
Український енергосектор залишається однією із восьми найбільш перспективних точок росту національної економіки. Він продовжує відновлюватися та зростати попри війну.
Фото: Керівник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков сказав, що інтеграція енергоринку України в європейський простір відкриває доступ до інвестицій та технологій (We Build Ukraine)
Як вже зазначалося галузь потребує значної кількості інвестицій – близько 200 млрд доларів до 2040 року. Крім залучення капіталу у модернізацію виробничих потужностей, мереж, видобуток газу, важливо усунути інституційні перекоси, розробити механізми подолання боргової ситуації та забезпечити доступ до довгострокових контрактів. “Прогнозованість та стабільні правила фундаментально необхідні для газового ринку та ринку електроенергії”, – сказав Олександр Кубраков.
Дуже важливо продовжувати реформи із урахуванням євроінтеграційного курсу, адже лише шляхом об’єднання національного енергоринку із європейським стане можливим розширення доступу до мереж та прихід потужних міжнародних гравців з їх експертизою та фінансовим ресурсом для відновлення України.