Намагання скасувати цього року «нульову» квоту на експорт металобрухту – це повернення до цієї галузі корупції та непрозорості. Тоді як тимчасові обмеження на вивезення цієї стратегічної сировини допомогло прибрати корупцію та зберегти додаткову вартість в середині країни. Так економіст Олексій Кущ прокоментував публікації у польських ЗМІ з цього приводу, які почали з’являтися останнім часом, передає «Телеграф».
«В останній день 2025 року Кабмін України прийняв державницьке та економічно обґрунтоване рішення тимчасово, на один календарний рік обмежити експорт брухту чорних металів шляхом запровадження «нульової» квоти. Причин цьому безліч: це і дефіцит сировини на внутрішньому ринку, і «зелена адженда» та необхідність декарбонізації промисловості. Проте найголовніша – непрозорість та втрати бюджету через корупцію та схеми з ухиляння сплати експортного мита», – зазначив Кущ.
Він додав, що компанії, які експортують український брухт, скажімо, до Туреччини або Індії, повинні сплачувати в держбюджет 180 євро/т мита. Однак, за словами економіста, це правило має «лазівку», згідно з якою, мито не стягують із партій, які вантажать до країн Євросоюзу.
«Природно, що це призвело до того, що цю сировину почали вивозити до Євросоюзу, а вже звідтіля, зокрема, з польських чи болгарських портів реекспортувати за межі ЄС. В результаті держбюджет щорічно недоотримував кілька мільярдів гривень податків» — пояснив Кущ.
Економіст додав, що згідно з останніми підрахунками, держава отримувала з кожної експортованої тонни українського брухту в межах 100 грн. Він назвав це «жалюгідною сумою».
«Особливо на фоні того, що обсяги експорту цієї сировини щорічно встановлювали рекорди, а за підсумками 2025 року вони досягли 4-річного максимум в майже півмільйона тонн. Тому спроби поляків, за якими дуже чітко видно “вуха” експортерів українського брухту, скасувати «нульову» квоту – це повернення до корупції та непрозорості», – заявив економіст.
Водночас запровадження тимчасового обмеження експорту українського брухту прибрало корупцію у цій галузі та зберегло додаткову вартість в країні. Оскільки 1 тонна металобрухту, переробленого в Україні в сталь, генерує на користь держбюджету приблизно 14-15 тисяч гривень податків.
Нагадаємо, наприкінці минулого року уряд ухвалив рішення тимчасово обмежити експорт металобрухту до кінця 2026 року. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, брухт – це критично важлива сировиною для української металургії та ливарної галузі.
«Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони та відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС», – заявила очільниця українського уряду.
За розрахунками аналітичного порталу GMK Center на основі даних Державної митної служби, минулого року експортери українського металобрухту збільшили його вивезення на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. т. Цей показник є 4-річним піком, тобто максимальним, починаючи з 2021 року.
Основним напрямком експорту залишається Польща. За 12 місяців туди спрямували 343,6 тис. т сировини – це 76,6% від загального обсягу експорту й на 38,2% більше порівняно з 2024 роком. Ще 48,44 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+41,7% р./р.), 16,63 тис. т – до Болгарії (+419% р./р.) і 5,29 тис. т – до Німеччини (-18,9% р./р.).