Євро поступово стає все популярнішою валютою для заощаджень українців. Чи варто усі заощадження переводити в цю валюту і якими можуть бути курси цієї осені
На 18 серпня НБУ встановив офіційні курси на рівні 41,34 грн за долар та 48,30 грн за євро. Виглядає, Національний банк не планує “випускати” курс долара за позначку вище 42 грн і щотижня продає значну кількість валюти з резервів. За минулий тиждень Національний банк продав на міжбанківському ринку $607,80 млн, та придбав лише $0,06 млн. При цьому це один з найменших показників продажу валюти від початку літа (максимум був у середині липня, коли НБУ за тиждень продав з резервів 906,6 млн доларів). Та чого чекати від курсу восени, коли ділова активність зазвичай зростає і чи варто все ж переводити заощадження у євро, адже різниця у вартості долара та євро зростає?
Долар може дещо зрости, але на кінець року курс не перевищить 43 грн
За оцінкою заступника голови Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, за оптимістичного сценарію до грудня курс американського долара перебуватиме в межах 41,8–43 грн. При цьому на ринку будуть надалі буде це мінімальна різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку, мінімальний спред між курсами купівлі/продажу, а поточні коливання, хоч періодично рухатимуться то вгору, то вниз, не стануть сенсаційними.
“Курс долара, як основної іноземної валюти, залишатиметься більш-менш контрольованим: принаймні в разі виникнення загрозливих обставин регулятор може вдатися до збільшення обсягів валютних інтервенцій і “загасити”, наприклад, ситуативний покупецький ажіотаж”, — зазначив він.
Як пожартував в одному зі своїх оглядів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, “керована гнучкість – це коли курс робить не те що ви думаєте, а те, що хоче Національний банк України”.
Член Наглядової Ради КНЕУ Вадим Березовик також переконаний, що валютний курс буде прогнозованим, хоча можливі коливання.
“Курсові коливання пов’язані з різними тенденціями: сезонні зміни в потребі в закупівлі, наприклад, енергоресурсів, з надходженням валютної виручки в країну. Крім того, ми розуміємо, що частину валютних резервів формують в тому числі й надходження від наших іноземних партнерів. Тому час від часу виникають валютні коливання, але це переважно не є довготривалим трендом”, – каже Вадим Березовик.
Співвідношення курсів долара та євро залежатиме від взаємовідносин США та ЄС
“Хоч долару та євро як основним світовим валютам не загрожує знецінення, наразі ми не можемо виключити періодичні курсові кульбіти, спровоковані тими чи іншими подіями у світі. Дуже багато залежить від низки як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, що можуть вплинути на вартість тієї чи іншої валюти. Однак цілком можливо, що в Україні курс євро не вийде за межі 50–51 грн”, – каже Сергій Мамедов.
На його думу, курс євро, як і впродовж останніх кількох місяців, залежатиме головним чином від світових торгів пари долар/євро та відповідних показників пари гривня/долар. Що менше розбіжностей і суперечок між США та ЄС, чим менший ступінь світової економічної невизначеності — тим більше шансів повернутися до тогорічних курсів, коли курс євро до долара дорівнював 1,05–1,1.
Чи варто “вигрібати” євро
Якщо раніше саме долар був основною валютою заощаджень українців, то поступово люди почали формувати частину заощаджень у євро.
“Хоч популярність євро в Україні як засобу збереження наявних коштів значно зростає, все ж таки я б не радив громадянам хаотично “вигрібати” з банків та обмінників всю єврову готівку. Восени євровалюта буде більш мінливою, аніж долар, тому шанси перемогти в цьому “двобої валют” дедалі меншають. Натомість саме гривневі депозити або ж гривневі ОВДП можуть стати більш вигідною альтернативою для громадян, щоб, як мінімум, не втратити на купівельній здатності наявних заощаджень та перекрити можливе зростання вартості валюти”, — каже Сергій Мамедов.
“Звичайно, якщо хтось собі відкладає кошти для подорожі, можливо, є сенс купувати для цього валюту. Але загалом я не думаю, що слід вкладати всі кошти в іноземну валюту, бо так чи інакше курс вже протягом тривалого часу залишається плюс-мінус прогнозованим, і ми розуміємо, що така ж ситуація, мабуть, збережеться і в майбутньому”, – каже Вадим Березовик.
Він радить формувати собі портфель заощаджень, аби не залежати ані від одного виду валюти, ані від одного виду заощаджень.
“Коли заощадження зберігають вдома – вони знецінюються, тому що інфляція є не тільки у гривні, але й в іноземних валютах, в тому ж доларів і євро. Тож якщо вони просто лежать, то купівельна спроможність грошей зменшується в незалежності від того, яка це валюта, – каже Вадим Березовик. – З погляду ефективності використання в цілому для економіки, звичайно, депозити приносять більше користі, тому що ці ресурси банки можуть використовувати для кредитування як фізичних осіб, так і державних проєктів, комерційних підприємств. Відповідно, це все дозволяє зростати економіці і виграють від цього всі. І ті, хто розміщує кошти в банку, і ті, хто отримує кредити від банків, відповідно краще всім”.
Окрім депозитів (які теж можуть бути у різних валютах, але відсотки у гривні – найвищі), експерт радить також звернути увагу на облігації, зокрема, військові. Адже якщо доходи за депозитами оподатковуються ПДФО та військовим збором, то доходи за ОВДП – ні.