Експерт у сфері енергетики зазначив на серйозні проблеми, що виникають під час підготовки столиці до зимового періоду.

Висловлювання мера Києва Віталія Кличка щодо недостатності фінансування для підготовки до зимового періоду свідчить не лише про критичний брак коштів, але й про відсутність співпраці між КМДА та Урядом

Про це директор енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Омельченко повідомив у facebook. 

На його думку, Київ вступає в підготовку до наступної зими з одним із найсерйозніших викликів за весь період повномасштабної війни. 

“Мова йде не лише про ремонт окремих ТЕЦ чи брак фінансування в міському бюджеті, а про здатність столиці забезпечити тепло мільйонам людей у разі нових російських атак на енергетичну інфраструктуру”, – зазначив Омельченко. 

Він нагадав, що за публічними оцінками, повний план енергетичної стійкості Києва потребує понад 60 млрд грн. Окремо найбільш критичною є ситуація навколо ТЕЦ-5: для обладнання та створення резервної системи теплопостачання необхідно близько 9 млрд грн, а терміновий дефіцит оцінюється приблизно у 3 млрд грн.

“Це вже не поле для політичних звинувачень між Урядом і КМДА. Це питання національної безпеки, стійкості столиці та довіри громадян до влади. Якщо зараз втратити час, восени країна може обговорювати вже не бюджетний дефіцит, а реальні ризики для опалювального сезону”, – переконаний Омельченко. 

Експерт підкреслив, що критичний мінімум для зими 2026/2027 має бути профінансований, законтрактований і реалізований у максимально стислі терміни та вказав на перелік заходів, які потрібно здійснити. 

  • Негайно забути про політичні амбіції й створити спільний План дій Уряду, КМДА, Київтеплоенерго, Мінфіну, Міненерго, Мінрозвитку, НКРЕКП, Держагентства відновлення. 
  • По-друге. Розділити проблему на три рівні: критичний мінімум до зими; відновлення та резервування зони ТЕЦ-5; довгострокова модернізація енергетичної стійкості Києва на 2026-2028 роки. Кожен рівень має мати окрему вартість, окреме джерело фінансування та окремий графік виконання.
  • По-третє. Уряд має письмово зафіксувати, які саме кошти виділяються, на які об’єкти, в які строки і хто відповідає за результат. Загальні обіцянки вже не працюють. Потрібен фінансовий графік, затверджений рішенням Кабінету Міністрів.
  • По-четверте. КМДА має у Плані дій продемонструвати чітку матрицю готовності: об’єкт – технічне рішення – вартість – джерело фінансування – підрядник – дата контракту – дата запуску – відповідальна особа. Без такої таблиці неможливо контролювати реальний прогрес.
  • По-п’яте. Пріоритетом повинно бути не ідеальне відновлення всієї старої інфраструктури, а забезпечення мінімального тепла в будинках навіть у разі повторних атак. Для цього потрібні газові когенераційні установки, мобільні котельні, резервне електроживлення насосних станцій, перемички між тепловими мережами та локальні рішення для найбільш вразливих районів.
  • По-шосте. Необхідно максимально скоротити бюрократію: швидке виділення майданчиків, технічні умови, підключення до газових, електричних і теплових мереж, спрощені закупівлі, контроль строків поставки обладнання.

Також Омельченко визначив критичний мінімум робіт, які потрібно виконати до зими. 

“До початку опалювального сезону мають бути забезпечені не абстрактні показники, а конкретні фізичні можливості: резервне теплопостачання для найбільш вразливих зон, модульні котельні, когенераційні установки, резервне живлення насосів, захист критичних елементів і підготовлені підключення до мереж”, – підкреслив експерт. 

На його думку, саме цей блок має отримати 100% гарантоване фінансування. “Головний висновок простий: Києву потрібна не війна заяв, а війна за час. Кожен втрачений тиждень сьогодні – це додатковий ризик для столиці взимку. А тепло в Києві – це не лише комунальна послуга. Це питання стійкості держави під час війни”, – підсумував Омельченко. 

  • 6 травня Віталій Кличко повідомив, що центральна влада відмовилася допомагати з відновленням зруйнованої російськими ударами ТЕЦ-5 у Києві.