Кандидат економічних наук головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначив, що США хочуть послабити долар, і пояснив, що це означає для України
“Якщо ви звернетеся до обмінного пункту, то побачите, що курс гривні до долара становить не 45, як закладено в бюджеті України, а 41-42. Перший квартал цього року вже минув, і ми можемо констатувати, що прогноз, закладений у бюджет України, може не бути реалізованим через те, що послаблення долара було неочікуваним. Відповідно, це означає зміцнення гривні щодо долара. Для України ситуація, коли втрачається ціна нашої грошової одиниці, викликає емоційне занепокоєння. А для світу це одна з переваг, якщо у вас більш девальвована валюта стосовно інших. Саме таким шляхом Японія здобувала своє місце у світовій економіці”, – зауважив Ус.
Зараз Китай це робить, і США хочуть заборонити країнам контрольовано девальвувати свої валюти, натомість зміцнювати їх для того, щоб США були більш конкурентоспроможними.
Що стосується торгівельних інтересів України в Сполучених Штатах Америки, для української продукції встановлено мінімальне мито в розмірі 10%. Найбільший вплив на Україну чинить попереднє рішення щодо підвищення мит на сталь та алюміній, каже економіст.
“Це обумовлено тим, що згідно з товарною структурою експорту України до США за минулий рік 57,9% становлять товари чорної металургії, зокрема чавун. Для виробників чавуну в Україні Сполучені Штати є основним ринком. Частка експорту чавуну з України до США складає 73%. Таким чином, майже три чверті чавуну, який Україна експортує на зовнішні ринки, це США. По іншій продукції частка трохи менша, але саме чавун — пріоритет для нас, і на жаль, тут будуть проблеми”, – повідомив він.
Що стосується іншої продукції, Ярослав Желізняк зазначив, що Україна, навпаки, може навіть отримати вигоду, оскільки для української продукції встановлені мінімальні мита, значно нижчі порівняно з іншими країнами. Таким чином, українська продукція може перебувати в більш вигідних конкурентних умовах завдяки нижчому рівню мит.
Однак, як зауважив Іван Ус, Україна наразі не має достатньої кількості товарів, які могли б успішно конкурувати. З усім тим, відсутність таких товарів зараз не виключає перспектив їхньої появи в майбутньому.
“Поки триває повномасштабна війна, казати про інвестиційний бум в Україні дуже важко. Але навіть під час повномасштабної війни в Україні є певні підприємства, які відкриваються попри ці умови”, – додав він.
Досвід протекціонізму 20-х і 30-х років у сучасному контексті
Ліберальна модель, яка існувала після завершення Другої світової війни, вже не працює. Натомість формується так звана альтернативний порядок денний, який виходить за межі усталених інституцій, зокрема Світової організації торгівлі (СОТ), зазначив економіст.
За його словами, питання щодо доцільності подальшого існування СОТ залишається відкритим. Якщо проаналізувати історичний досвід, зокрема період підвищення тарифів наприкінці 1920-х — у першій половині 1930-х років, можна зробити очевидні висновки щодо подальшого розвитку подій.
“Наступним етапом після хвилі економічного протекціонізму стала Друга світова війна. Чимало дослідників, які вивчають її передумови, звертають увагу на те, що саме жорстка протекціоністська політика сприяла зростанню напруженості у світі. Це стало одним із ключових факторів, що спричинили глобальний конфлікт. Саме тому після завершення Другої світової війни стало очевидним, що необхідно розвивати протилежну стратегію — політику лібералізації світової торгівлі. У межах Бреттон-Вудської системи було створено міжнародні фінансові інститути, такі як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, які продовжують функціонувати донині.
Тоді також існувала ідея створення міжнародної торгівельної організації, проте США виступили проти її формування. Натомість було ухвалено проміжне рішення — укладення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), яка у 1995 році трансформувалася у Світову організацію торгівлі. Таким чином, ця ідея зрештою була реалізована, хоча й із затримкою. Водночас на той час існувало чітке розуміння причин світової війни, і саме тому протягом наступних десятиліть тема протекціонізму залишалася табуйованою, оскільки його вважали одним із ключових чинників, що призвели до глобального конфлікту”, – каже Ус.
Тож світ повторює ті самі кроки, які здійснював наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років.
“Я не стверджую, що ми стоїмо на порозі Третьої світової війни, але ключове питання полягає в тому, який часовий лаг може існувати між поточними діями та можливими наслідками, враховуючи історичний досвід Другої світової війни. Однак беззаперечним є те, що рівень глобальних ризиків суттєво зріс”, – резюмував економіст.
- Наприкінці лютого президент США Дональд Трамп пообіцяв запровадити 25% мита на товари з Європи, заявивши, що ЄС “був створений, щоб пограбувати Сполучені Штати Америки”. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відповів, що діяльність блоку спрямована, зокрема, на підтримку миру й справедливу торгівлю.
- 1 квітня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз буде готовий відповісти на торгівельні мита США рішучими контрзаходами, якщо це буде необхідно.
- 3 квітня стало відомо, що президент США Дональд Трамп оголосив про впровадження мит у розмірі щонайменше 10% майже на усі товари, які імпортуються до США: тарифи набудуть чинності 9 квітня.
- Україна матиме найменший тариф у 10%. Він, за словами народного депутата Ярослава Железняка, “не сильно вдарить” по країні.