Пального ще повний бак, але стрілка контролю фінансового палива вже наближається до критичної позначки. Так, понад 12 млрд дол. витрачено як валютні інтервенції лише за три останні місяці для підтримки курсу гривні. А це, між іншим, близько третини всіх зовнішніх надходжень, що очікуються поточного року. Тож варто зрозуміти, куди вітчизняна економіка рухається і як її рух впливає на пересічного громадянина України.
Економічний форс-мажор
Лише вектор на економічну самодостатність і, що головне, відмова від економічного популізму допоможуть уникнути масштабної фінансової аварії та дещо амортизують негативні соціально-економічні наслідки. Можна скільки завгодно займати позицію страуса, але рано чи пізно доводиться повертатися до економічної реальності. До того ж варто зазначити ще й інші знакові меседжі голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики:
- «…розраховуємо на допомогу під час перемовин про вступ до ЄС і післявоєнної відбудови, але правильним буде і те, що маємо зараз критично переглянути й консолідувати всі доступні внутрішні фінансові джерела й ресурси»;
- «…у фінансовій політиці все просто: рахувати кожну копійку. Для держави врешті жорстко припинити «тінь» та корупцію»;
- «…оцінювати роботу фіскалів та правоохоронців по факту знищення «тіні», по результату в цифрах надходжень, а не по кількості порушених кримінальних справ. Прибрати будь-яку профанацію. Тільки від роботи податкової ми маємо у 2025 році не напружуючись отримати плюс 4 млрд дол. від детінізації, а якщо напружитись — набагато більше»;
- «тотальна детінізація й економія — це те, що зараз потрібно»;
- «…для суспільства — врешті подорослішати й припинити толерувати ухилення від оподаткування, безглузді дискусії на кшталт вбивства бізнесу від додаткових 3,5% військового збору…».
Чому ж саме зараз посадовці забили на сполох? Відповідь проста: економічна реальність, особливо у світлі останніх подій, тепер інша. А ризики фінансово-економічного шоку з відповідними наслідками різко зросли.