Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який передбачає запровадження “вуглецевого мита” з 2026 року є серйозною загрозою для промисловості України. Якщо нові правила застосують без адаптаційного періоду, наслідки для української економіки, ослабленої війною, можуть бути катастрофічними.
“Для нас це не просто технічне нововведення, а справжнє випробування, зокрема на здатність вести ефективний діалог із європейськими партнерами”, – наголосив він.
За словами Кінаха, в нинішніх умовах запровадження жорстких кліматичних регламентів ЄС без урахування війни є несправедливим і небезпечним для національної економіки. Адже український бізнес працює в умовах невизначеності, втрати активів, логістичних проблем та обмежених ресурсів.
“Економіка країни перебуває у надзвичайно складному становищі, тому запровадження європейських стандартів і вимог не може бути миттєвим. Потрібна адаптація до реальних умов, а отже – і перехідні періоди”, – підкреслив Кінах.
Найбільш вразливою, на його думку, залишається важка промисловість – зокрема гірничо-металургійний комплекс, який і так зазнав масштабних втрат через бойові дії та окупацію.
“Наш гірничо-металургійний комплекс переживає важку кризу. Значна частина активів зруйнована або втрачена через бойові дії, а імпорт коксівного вугілля робить виробництво дорожчим і менш конкурентним”, – пояснив він.
Кінах вважає, що через запровадження CBAM Україна буде змушена імпортувати сировину та будматеріали, які могла б виготовляти сама.
“Щоб відбудувати сотні тисяч квадратних метрів житла, інфраструктуру, транспортні й енергетичні об’єкти, нам потрібні великі обсяги металу. Якщо ми втратимо власне виробництво, то змушені будемо імпортувати те, що цілком можемо виготовляти самостійно. І саме це ми повинні доносити до наших партнерів у ЄС”, – зазначив Кінах.