Прикордонне вуглецеве коригування (CBAM), яке Європейський Союз офіційно позиціонує як інструмент кліматичної політики, в реальності набуває рис економічного тиску. Якщо механізм запрацює для України в повному обсязі, це може призвести до багатомільярдних втрат, скорочення експорту й підриву інтеграції з ЄС.
За її словами, ідея CBAM з самого початку подавалась як частина “зеленої трансформації”, спрямованої на скорочення глобальних викидів, але зараз європейські чиновники прямо говорять: цей механізм також створено для захисту внутрішніх ринків і підтримки власних виробників.
“Кошти,які надходять до бюджету ЄС від продажу вуглецевих сертифікатів, спрямовують на субсидії для власної промисловості. Тобто йдеться не лише про клімат, а про торгову конкуренцію, де екологія стала зручною ширмою”, – пояснила Оринчак.
Вона додала, що Україна зараз перебуває у вкрай уразливому становищі, тож CBAM без винятків та адаптації може перетворитись на бар’єр, що відкине країну на роки назад у торговельно-економічній співпраці з ЄС.
“Це не просто статистика – це недоотримані інвестиції, знищені робочі місця й ослаблена промислова база. Крім того, CBAM може поставити під сумнів глибину нашої інтеграції з ЄС. Якщо українські компанії втратять доступ до європейського ринку, їм доведеться шукати нові, менш вигідні напрями. А економічна інтеграція – це насамперед про торгівлю та інвестиції, а не лише політичні декларації”, – зазначила директорка Асоціації.
За її словами, наразі в Україні немає чіткого бачення, як саме адаптуватися до вимог СВАМ. Бізнес не розуміє, за якими правилами йому доведеться працювати, і вже зазнає втрат через цю невизначеність.
“Нам терміново потрібно визначити прозорі правила гри та розпочати предметні переговори з Євросоюзом. Необхідно добиватися або пом’якшення умов, або перенесення строків їх запровадження. Один із варіантів -домогтися винятку для України за статтею 30/7 як для держави, що перебуває у надзвичайних обставинах. Це рішення було б цілком логічним: воно дозволить гнучкіше інтегрувати Україну до європейської економіки й продемонструє здатність ЄС адаптувати свої правила до реальності”, – підсумувала Оринчак.